Найбільший художній музей Фінляндії визнав Іллю Рєпіна українцем

Найбільший художній музей Фінляндії «Атенеум» у підписі під іменем художника Іллі Рєпіна змінив національність з росіянина на українця.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя" з посиланням на фінське місцеве видання Suomen Kuvalehti.

У 2021 році фінський музей у співпраці з Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося про те, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українці зверталися до музею з наміром відновити історичну справедливість.

Серед тих, хто звертався до музею з проханням змінити національність Рєпіна, – українська журналістка, авторка УП.Культура Анна Лодигіна. Готуючи статтю про художника, вона попросила надати більше інформації про його життя у Фінляндії. Кураторка надіслала їй статтю, в якій йшлося, що батьки Рєпіна були росіянами та народилися в Підмосков'ї. У відповідь Лодигіна надіслала докази того, що це не так – церковні документи свідчили, що батько і дід художника народилися на території  України.

Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло в фінського музею близько двох років з часу перших звернень після виставки у 2021-му. Тоді фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в Атенеумі бракує інформації про широкі зв'язки Рєпіна з українською культурою.

Нарешті назвати Рєпіна українцем в музеї наважилися, коли готували виставку "Питання часу", до якої увійшла одна з робіт художника. Вона відкрилася в музеї після його реновації в 2022-2023 роках.

Нагадаємо, що у лютому 2023 року музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. 

Буквально через кілька днів Метрополітен також визнав українськими, а не російськими художниками Іллю Рєпіна та Івана Айвазовського. Зокрема, відповідні позначки з'явилися у підписі до портрету письменника Всеволода Гаршина авторства Рєпіна та на морському пейзажі Айвазовського.

У березні 2023-го Музей Стадейлік (Stedelijk) в Амстердамі (Нідерланди), який має одну з найповніших колекцій творів Казимира Малевича, змінив підписи в інформації про художника-абстракціоніста, назвавши його українцем.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.