АНОНС: Презентацію монографії Андрія Козицького "Велика брехня"

31 січня у Музеї Голодомору відбудеться презентація монографії Андрія Козицького "Велика брехня".

Про це інформує  Музей Голодомору.

У заході візьме участь автор видання, історик, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький. Всі охочі зможуть взяти в автора автограф.

Спеціальним гостем заходу стане народний депутат України, історик Володимир В'ятрович.

Ми поговоримо про брехню завдовжки 90 років, етапи, які пройшло заперечення Голодомору впродовж 1932–2022 рр., та ті наративи, що їх поширювали раніше й продовжують розповсюджувати тепер противники визнання Голодомору актом геноциду.

"Заперечення Голодомору є серйозною перешкодою на шляху включення цього злочину в загальносвітовий канон пам'яті. Водночас систематичне замовчування або заперечення будь-якого зумисного протиправного діяння є продовженням цього злочину, оскільки допомагає винуватцям уникнути справедливого покарання. Крім цього, існує й суспільна шкода від заперечення злочинів, яка полягає в деморалізації суспільства, де зло залишається непокараним. Зважаючи на це, найважливішим мотивом боротьби проти заперечення злочину геноциду є те, що ігнорування, так само як і заперечення історії, призводить до її повторення", - наголошує автор видання Андрій Козицький.

Коли: 31 січня 2024 року о 18:30

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Просимо попередньо зареєструватися за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.