Створили 3D-модель зруйнованого музею Шухевича

Працівники "Інституту геоінформаційних систем" створили 3D-модель зруйнованого Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який 1 січня атакували російські дрони.

Про це йдеться на фейсбук-сторінці НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

"Команда експертів HeMo Lab вже була на місці та проводило документування. На жаль, будівлю музею повністю зруйновано. Окрім документування, наші колеги Юрко Гонек, Андрій Ямелинець та Василь Щутяк з ТзОВ "Інститут геоінформаційних систем" фотограмметричним методом створили 3D- модель (хмару точок з геоприв'язкою) зруйнованого об'єкта (включно з територією навколо нього)", – зазначено у дописі.

Завдяки роботі команди Skeiron ви можете побачити, як він виглядав до атаки – у 2021 році вони зробили 3D модель музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Роздивитися те, яким був музей можна за посиланням

Обидві моделі стануть у нагоді, коли почнеться планування робіт з відновлення музею.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.