IN MEMORIAM: Помер режисер-документаліст Ігор Кобрин

На 73-му році помер український режисер-документаліст і засновник студії "Телекон" Ігор Кобрин.

Про це повідомила його колега, кінознавиця Стелла Кломінська. 

"І знову сумна звістка... Щойно телефоном повідомили... Пішов з життя колега, однокурсник, кінорежисер Ігор Кобрин. Прощавай, друже!", - написала Стелла Кломінська.

Ігор Кобрин народився 2 лютого 1951 у Львові. Навчався у Львівському університеті. 1981 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва за фахом режисер кіно і телебачення. Від 1982 року працював на студії "Укртелефільм".

Ігор Кобрин - лауреат Шевченківської премії 1989 року, член Національної спілки кінематографістів України. Він отримав звання заслуженого діяча мистецтв України у 2008 році за вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років.

Він заснував телестудію "Телекон", яка спеціалізується на виробництві документальних фільмів, серіалів і телепрограм. Знімальна група компанії співпрацювала з закордонними телеканалами, зокрема ВВС. 

Творчий доробок режисера складають документальні серіали "1941" та "1945", фільми "Не хочу згадувати", "Заручники свободи", "Апельсинова долька", "Собор на крові", "Хлібна гільйотина", трисерійна стрічка "Плавильний котел" та інші. Кобрин став сценаристом та продюсером документальної кінотрилогії "Чорнобиль: Два кольори часу". 

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.