У Києві з’явиться сквер імені Голди Меїр

Голда Меїр - ізраїльська політична та державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль.

Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

"Влітку у столиці відкриють сквер імені Голди Меїр – на честь однієї із засновниць держави Ізраїль, яка народилась у Києві. Облаштування нового громадського простору фінансуватиметься за рахунок меценатських коштів. Сквер облаштують із дотриманням усіх вимог інклюзивності", – сказав директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова зазначила, що новий сквер розташується в межах буферної зони Софійського собору.

"Відтак його облаштування проходитиме під пильним наглядом експертів з охорони культурної спадщини. Сквер з'явиться на вулиці Боричів Тік – на ділянці, що раніше була виділена посольству Росії. У 2014 році Київрада повернула цю землю до комунальної власності, а торік надала статус скверу та запустила процедуру присвоєння йому імені Голди Меїр", – сказала Соловйова.

Голда Меїр народилася 1898 року в Києві, померла у віці 80 років в Єрусалимі (Ізраїль). Меїр - ізраїльська політична та державна діячка. Одна із засновників держави Ізраїль, четвертий прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974).

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.