У Києві з’явиться сквер імені Голди Меїр

Голда Меїр - ізраїльська політична та державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль.

Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

"Влітку у столиці відкриють сквер імені Голди Меїр – на честь однієї із засновниць держави Ізраїль, яка народилась у Києві. Облаштування нового громадського простору фінансуватиметься за рахунок меценатських коштів. Сквер облаштують із дотриманням усіх вимог інклюзивності", – сказав директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова зазначила, що новий сквер розташується в межах буферної зони Софійського собору.

"Відтак його облаштування проходитиме під пильним наглядом експертів з охорони культурної спадщини. Сквер з'явиться на вулиці Боричів Тік – на ділянці, що раніше була виділена посольству Росії. У 2014 році Київрада повернула цю землю до комунальної власності, а торік надала статус скверу та запустила процедуру присвоєння йому імені Голди Меїр", – сказала Соловйова.

Голда Меїр народилася 1898 року в Києві, померла у віці 80 років в Єрусалимі (Ізраїль). Меїр - ізраїльська політична та державна діячка. Одна із засновників держави Ізраїль, четвертий прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974).

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.