У Києві з’явиться сквер імені Голди Меїр

Голда Меїр - ізраїльська політична та державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль.

Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

"Влітку у столиці відкриють сквер імені Голди Меїр – на честь однієї із засновниць держави Ізраїль, яка народилась у Києві. Облаштування нового громадського простору фінансуватиметься за рахунок меценатських коштів. Сквер облаштують із дотриманням усіх вимог інклюзивності", – сказав директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова зазначила, що новий сквер розташується в межах буферної зони Софійського собору.

"Відтак його облаштування проходитиме під пильним наглядом експертів з охорони культурної спадщини. Сквер з'явиться на вулиці Боричів Тік – на ділянці, що раніше була виділена посольству Росії. У 2014 році Київрада повернула цю землю до комунальної власності, а торік надала статус скверу та запустила процедуру присвоєння йому імені Голди Меїр", – сказала Соловйова.

Голда Меїр народилася 1898 року в Києві, померла у віці 80 років в Єрусалимі (Ізраїль). Меїр - ізраїльська політична та державна діячка. Одна із засновників держави Ізраїль, четвертий прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974).

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.