Державі передали архів президента УНР у екзилі Миколи Плав’юка

У Києві відбулася презентація нового надходження документів президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

Підготовка передавання архіву Миколи Плав'юка тривала близько року. Під час заходу був підписаний договір про співробітництво між Центральним державним архівним громадським об'єднанням України (ЦДАГОУ) та Фундацією імені Олега Ольжича, що, на переконання представників двох структур, стало важливим кроком у розвитку відносин між ними та сприятиме їхній співпраці в архівній, історичній і культурній сферах.

"За час президентства Микола Плав'юк створив понад 20 тисяч документів, найбільш важливі з них будуть передані до Центрального державного архіву громадських об'єднань України", – поінформував керівник ГО "Фундація імені Олега Ольжича" Олександр Кучерук.

Гості заходу мали унікальну можливість ознайомитися з оригіналами маловідомих документів Миколи Плав'юка, рідкісними світлинами, раритетними листами. Головними об'єктами презентації були щоденник Миколи Плав'юка, "Грамота про складання повноважень і припинення діяльності Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі", автографи Андрія Мельника, Михайла Воскобійника, Івана Самійленка, документи про вшанування пам'яті очільників ОУН Євгена Коновальця і Олега Штуля-Ждановича. 

"Сьогодні (24 січня – ред.) урочиста подія, пов'язана з тим, що громадська організація передає архівні документи на державне зберігання. Зі свого боку держава забезпечить гідні умови збереження, їх оцифрування з подальшим розміщенням на електронні ресурси з можливістю доступу до цих документів для громадськості", – зазначила директорка Центрального державного архіву громадських об'єднань Ольга Бажан.

Микола Плав'юк (1925–2012) – український політичний і громадський діяч в еміграції, співорганізатор Світового Конгресу Українців, Голова Організації Українських Націоналістів, останній президент Української Народної Республіки в екзилі. Саме він передав президентські клейноди УНР Леонідові Кравчуку, забезпечивши спадкоємність українського державотворення протягом ХХ століття.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.