Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України намагаються виселити із будівлі

Подано позов про виселення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України із будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Про це повідомили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України.

"У зв'язку зі зверненнями Національного заповідника "Софія Київська"(балансоутримувача приміщення), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України подано позов про виселення із будівлі Бурси, в якій архів-музей знаходиться з дня його заснування з 1966 року. Це не перша спроба нас виселити, хоча без надання рівноцінного приміщення – це заборонено!", - зазначили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України у коментарях на своїй сторінці на Фейсбук. 

Господарським судом м. Києва відкрите провадження у справі №910/18089/23 за позовом РВ ФДМУ по м.Києву до Центрального державного-архіву музею літератури і мистецтв України, треті особи на стороні позивача Національний заповідник "Софія Київська", Міністерство культури та інформаційної політики України про виселення із приміщень будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Позов про виселення вмотивовано тим, що балансоутримувач в особі Національного заповідника "Софія Київська" та орган управління в особі МКІП відмовляє у подовженні терміну дії договору оренди.

Одним із задекларованих пріоритетів керівництва МКІП є збереження культурної спадщини, частину якої і зберігає архів-музей на території Національного заповідника "Софія Київська".

Державна архівна служба України критично ставиться до вказаного позову та не підтримує його в повному обсязі. Ухвалою від 22.01.2024 року до участі у справі також залучено Державну архівну службу України та Міністерство юстиції України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".