Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України намагаються виселити із будівлі

Подано позов про виселення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України із будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Про це повідомили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України.

"У зв'язку зі зверненнями Національного заповідника "Софія Київська"(балансоутримувача приміщення), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України подано позов про виселення із будівлі Бурси, в якій архів-музей знаходиться з дня його заснування з 1966 року. Це не перша спроба нас виселити, хоча без надання рівноцінного приміщення – це заборонено!", - зазначили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України у коментарях на своїй сторінці на Фейсбук. 

Господарським судом м. Києва відкрите провадження у справі №910/18089/23 за позовом РВ ФДМУ по м.Києву до Центрального державного-архіву музею літератури і мистецтв України, треті особи на стороні позивача Національний заповідник "Софія Київська", Міністерство культури та інформаційної політики України про виселення із приміщень будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Позов про виселення вмотивовано тим, що балансоутримувач в особі Національного заповідника "Софія Київська" та орган управління в особі МКІП відмовляє у подовженні терміну дії договору оренди.

Одним із задекларованих пріоритетів керівництва МКІП є збереження культурної спадщини, частину якої і зберігає архів-музей на території Національного заповідника "Софія Київська".

Державна архівна служба України критично ставиться до вказаного позову та не підтримує його в повному обсязі. Ухвалою від 22.01.2024 року до участі у справі також залучено Державну архівну службу України та Міністерство юстиції України.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.