Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України намагаються виселити із будівлі

Подано позов про виселення Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України із будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Про це повідомили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України.

"У зв'язку зі зверненнями Національного заповідника "Софія Київська"(балансоутримувача приміщення), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України подано позов про виселення із будівлі Бурси, в якій архів-музей знаходиться з дня його заснування з 1966 року. Це не перша спроба нас виселити, хоча без надання рівноцінного приміщення – це заборонено!", - зазначили у Центральному державному-архіві музею літератури і мистецтв України у коментарях на своїй сторінці на Фейсбук. 

Господарським судом м. Києва відкрите провадження у справі №910/18089/23 за позовом РВ ФДМУ по м.Києву до Центрального державного-архіву музею літератури і мистецтв України, треті особи на стороні позивача Національний заповідник "Софія Київська", Міністерство культури та інформаційної політики України про виселення із приміщень будівлі Бурси XVIII сторіччя.

Позов про виселення вмотивовано тим, що балансоутримувач в особі Національного заповідника "Софія Київська" та орган управління в особі МКІП відмовляє у подовженні терміну дії договору оренди.

Одним із задекларованих пріоритетів керівництва МКІП є збереження культурної спадщини, частину якої і зберігає архів-музей на території Національного заповідника "Софія Київська".

Державна архівна служба України критично ставиться до вказаного позову та не підтримує його в повному обсязі. Ухвалою від 22.01.2024 року до участі у справі також залучено Державну архівну службу України та Міністерство юстиції України.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.