Студенти Києво-Могилянської академії організували збір коштів на премію памʼяті ім. Тетяни Балабушевич та Михайла Кірсенка

Спільнота студентів кафедри історії НаУКМА об’єдналася для збору на відзнаку для бакалаврів, яка вшановуватиме професорів Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка.

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської Фундації в Україні.

Михайло Кірсенко, як засновник і перший завідувач кафедри історії НаУКМА, розробив  її концепцію, а також 11 навчальних програм. Разом з Тетяною Балабушевич вони започаткували в Україні порівняльну історію цивілізацій, а також ґрунтовні дослідження Центрально-Східної Європи.

Премія памʼяті про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка стане одноразовою виплатою  для одного/ї студента/студентки 4 курсу за написання фахової дипломної роботи на тему Центрально-Східної Європи. Головним критерієм вибору стипендіата стане дипломна робота, яка пройде перевірку незалежного журі, що складатиметься з 3 представників: завідувача кафедри та двох викладачів.

Ціль цьогорічного збору: зібрати 20 000 ₴  для заснування відзнаки в пам'ять про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка. Відзнакою буде нагороджено одного/у студента/ку 4-го року навчання за написання найкращої дипломної роботи з історії Центрально-Східної Європи. 

Мета проєкту – вмотивувати молодих студентів досліджувати тему Центрально-Східної Європи, робити перші кроки у своїй науковій кар'єрі. Таким чином ми вшануємо памʼять Викладачів та продовжимо справу їхнього життя.  

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.