Студенти Києво-Могилянської академії організували збір коштів на премію памʼяті ім. Тетяни Балабушевич та Михайла Кірсенка

Спільнота студентів кафедри історії НаУКМА об’єдналася для збору на відзнаку для бакалаврів, яка вшановуватиме професорів Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка.

Про це йдеться на сайті Києво-Могилянської Фундації в Україні.

Михайло Кірсенко, як засновник і перший завідувач кафедри історії НаУКМА, розробив  її концепцію, а також 11 навчальних програм. Разом з Тетяною Балабушевич вони започаткували в Україні порівняльну історію цивілізацій, а також ґрунтовні дослідження Центрально-Східної Європи.

Премія памʼяті про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка стане одноразовою виплатою  для одного/ї студента/студентки 4 курсу за написання фахової дипломної роботи на тему Центрально-Східної Європи. Головним критерієм вибору стипендіата стане дипломна робота, яка пройде перевірку незалежного журі, що складатиметься з 3 представників: завідувача кафедри та двох викладачів.

Ціль цьогорічного збору: зібрати 20 000 ₴  для заснування відзнаки в пам'ять про Тетяну Балабушевич та Михайла Кірсенка. Відзнакою буде нагороджено одного/у студента/ку 4-го року навчання за написання найкращої дипломної роботи з історії Центрально-Східної Європи. 

Мета проєкту – вмотивувати молодих студентів досліджувати тему Центрально-Східної Європи, робити перші кроки у своїй науковій кар'єрі. Таким чином ми вшануємо памʼять Викладачів та продовжимо справу їхнього життя.  

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.