Фонд імені Євгена Олефіренка збирає кошти на меморіальну стипендію

Необхідо зібрати 40 тисяч гривень.

Про це повідомила історикиня Ольга Гнатюк.

Фонд збирає кошти на "Меморіальну стипендію імені Євгена Олефіренка" для покриття плати за навчання для студента/ки, який/а вступить на магістерську програму "Історія" Національного університету "Києво-Могилянська академія" на контрактну форму навчання.

"Дорогі Друзі і Знайомі, дорогі випускники спільної програми Варшавського університету і Могилянки! У липні минулого року загинув під Бахмутом випускник нашої Кафедри історії Києво-Могилянської академії Євген Оліференко. Вражені цією непоправною втратою, ми заснували в памʼять Євгена стипендію його імені. Якщо минулого року ми легко зібрали кошти, то цього року ми стали перед викликом, бо не тільки наші ресурси вичерпуються, а й загалом усіх небайдужих людей", - написала Ольга Гнатюк.

Фонд засновано у пам'ять про Євгена Олефіренка — колишнього студента НАУКМА, випускника бакалаврської програми з історії 2010 року. 

До 24 лютого 2022 року Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Після початку повномасштабного вторгнення мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях командиром взводу Першої окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців.

Його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині. Він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим. Євген Олефіренко загинув під Бахмутом 7 липня 2022 року.

Здійснити переказ можна за посиланням або за реквізитами:

Реєстраційний номер отримувача: ЄДРПОУ 20072119

Призначення платежу: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК У ФОНД ІМЕНІ Є. ОЛЕФІРЕНКА
Міжнародний Благодійний Фонд відродження Києво-Могилянської Академії
П/Р UA823052990000026009045024658
 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.