На честь Героя України «Да Вінчі» в УКУ започатковують стипендіальний фонд

З ініціативи нареченоїДмитра Коцюбайла, військовослужбовиці, студентки УКУ Аліни Михайлової, Український католицький університет відкриває іменний стипендіальний фонд на честь Героя.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Стипендію імені Дмитра Коцюбайла вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю, зокрема тим, хто підтримував своєю працею військових, ветеранів та їхні сім'ї. 

"Ця стипендія для мене, перш за все, про пам'ять. Про продовження справи Дмитра. Адже він жив не лише війною, а й думав набагато масштабніше. Його головною мотивацією була вільна, незалежна, успішна, процвітаюча Україна. А цього неможливо досягнути без освічених українців", - каже Аліна Михайлова, ініціаторка стипендії, студентка Школи управління УКУ, керівниця медичної служби "Ульф" механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі". 

За словами проректорки Українського католицького університету Наталки Климовської, ціль університету — зібрати 100 тисяч доларів у сталий фонд (ендаумент), який  дозволить генерувати стипендію імені Дмитра Коцюбайла та покривати витрати на навчання студента/студентки в університеті щороку.

Герой України Дмитро Коцюбайло, позивний "Да Вінчі", загинув 7 березня під Бахмутом у бою за Україну. Йому було лише 27 років.

Дмитро – український доброволець, командир 1-го ОМБ "Вовки Да Вінчі" Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року. На початку грудня 2021 року Дмитро отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Він став першим добровольцем, який прижиттєво отримав таке звання. 

Зробити пожертву ви можете за посиланням.

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".