На честь Героя України «Да Вінчі» в УКУ започатковують стипендіальний фонд

З ініціативи нареченоїДмитра Коцюбайла, військовослужбовиці, студентки УКУ Аліни Михайлової, Український католицький університет відкриває іменний стипендіальний фонд на честь Героя.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Стипендію імені Дмитра Коцюбайла вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю, зокрема тим, хто підтримував своєю працею військових, ветеранів та їхні сім'ї. 

"Ця стипендія для мене, перш за все, про пам'ять. Про продовження справи Дмитра. Адже він жив не лише війною, а й думав набагато масштабніше. Його головною мотивацією була вільна, незалежна, успішна, процвітаюча Україна. А цього неможливо досягнути без освічених українців", - каже Аліна Михайлова, ініціаторка стипендії, студентка Школи управління УКУ, керівниця медичної служби "Ульф" механізованого батальйону "Вовки Да Вінчі". 

За словами проректорки Українського католицького університету Наталки Климовської, ціль університету — зібрати 100 тисяч доларів у сталий фонд (ендаумент), який  дозволить генерувати стипендію імені Дмитра Коцюбайла та покривати витрати на навчання студента/студентки в університеті щороку.

Герой України Дмитро Коцюбайло, позивний "Да Вінчі", загинув 7 березня під Бахмутом у бою за Україну. Йому було лише 27 років.

Дмитро – український доброволець, командир 1-го ОМБ "Вовки Да Вінчі" Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року. На початку грудня 2021 року Дмитро отримав з рук президента Володимира Зеленського найвищу державну нагороду – звання Героя України за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Він став першим добровольцем, який прижиттєво отримав таке звання. 

Зробити пожертву ви можете за посиланням.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.