Війська РФ авіабомбами тричі обстріляли пам’ятку національного значення Кам’янська Січ

На Херсонщині російські окупанти скинули авіабомби на пам’ятку національного значення Кам’янська Січ.

Про це повідомили у Міністерстві культури та інформаційної політики України.

1 лютого вороги завдали авіаудару по території пам'ятки національного значення Кам'янська Січ, що входить до складу Національного заповідника "Хортиця". На території культурного об'єкта знаходиться могила кошового отамана Костя Гордієнка та кладовище запорізьких козаків першої половини XVIII століття.

За словами керівника Міністерства культури та інформполітики Ростислава Карандєєва, перший вибух стався безпосередньо на місці розташування колишньої Кам'янської Січі, точніше - на території господарчого передмістя Січі, де протягом багатьох років здійснювали розвідувальні та дослідницькі роботи співробітники заповідника "Хортиця". Тут знаходяться ще недосліджені виробничі об'єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 століття.

Другий "приліт" був на територію сучасного туристичного об'єкта, де розташовується лапідарій, на якому представленні кам'яні пам'ятки (зокрема, зернотерки), недалеко від хреста та могили кошового отамана Костя Гордієнка та в'їзних воріт Січі, побудованих у 2009 році.

"Росія завдала чергового удару по нашій спадщині - поцілила у Кам'янську Січ. Це вкотре доводить, що РФ цілеспрямовано нищить нашу матеріальну культуру, аби стерти українців як націю. Однак їй це не вдасться: Росія не зможе оминути покарання за свої злочини й відповідатиме за них у міжнародних судах", - підкреслив Ростислава Карандєєва.

Співробітники Національного заповідника "Хортиця" розпочали документування наслідків атаки на унікальну пам'ятку козацької доби. На рахунку країни-агресора вже понад 120 пошкоджених чи зруйнованих пам'яток національного значення.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.