24 лютого на підтримку України провели акції у майже 70 країнах світу

24 лютого 2024 року українські громади та організації діаспори провели 1023 акції на підтримку України. Заходи відбулися у 746 містах в 69 країнах, на всіх континентах світу, включно з Антарктидою.

Про це повідомляє Світовий конгрес українців.

Найбільша кількість подій 24 лютого відбулася в Німеччині, США, Франції, Сполученому Королівстві та Канаді. 

Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод виголосив промову на акції у Вашингтоні,  біля одного з найважливіших символів американської демократії – Меморіалу Лінкольна. 

"Світовий Конґрес Українців та наші друзі по всьому світу закликають міжнародну спільноту дати Україні те, що потрібно для перемоги – більше зброї, більше боєприпасів, посилення санкцій та арешт російських активів. Треба змусити Росію заплатити"– наголосив Павло Ґрод у своєму виступі.

У Празі масштабний український мітинг відкривав Президент Чехії Петр Павел, в Брюсселі до масової демонстрації доєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс. 

З Антарктиди відеозвернення записали учасники  28-ї української антарктичної експедиції.  

Світовий конгрес українців спільно з виданням "Українська правда" створили інтерактивну карту, на якій позначені країни, міста, локації, дата та час проведення акцій до других роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого в рамках глобальної адвокаційної кампанії СКУ StandWithUkraine.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.