АНОНС: виставка УІНП "10 років війни - 10 років спротиву"

26 лютого у Києві Український інститут національної пам'яті презентуватиме виставку "10 років війни – 10 років спротиву", що базується на матеріалах Віртуального музею російської агресії.

Про це повідомляє УІНП.

До 10-ї річниці початку російсько-української війни Український інститут національної пам'яті спільно з Центром дослідження безпекового середовища "Прометей" та Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підготували виставку "10 років агресії – 10 років спротиву" на матеріалах Віртуального музею російської агресії.

До участі в заході запрошені: 

  • Ростислав Карандєєв, т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України;
  • Олександр Порхун, т. в. о. Міністра у справах ветеранів України;
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  • Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим;
  • Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Ольга Волянюк, аналітикиня Центру досліджень безпекового середовища "Прометей"

Виставка містить 15 тематичних банерів. На кожному банері розкриваються різні аспекти російсько-української війни: злочини, руйнування, екологічні катастрофи, громадський спротив, морська та повітряна агресії, міжнародна консолідація, втрачена власність, злочини проти медіа та інші.

Коли: 26 лютого о 15:00

Де: Київ, вул. Хрещатик, 22 (біля Головпоштамту).

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.