Літопис Оборони Маріуполя "М86"

21 лютого відбулося відкриття Літопису Оборони Маріуполя "М86".

 

 

1. Літопис М86 - що це?

Це Щоденний детальний опис подій на основі публічної інформації і свідчень самих військових. Максимально повний. Багатошаровий. Із відкритим кодом - тобто відкритий до правок учасниками подій, за принципом Wikipedia (в сенсі онлайн-енциклопедіі)

В ньому вже зараз сотні фотографій і відео, сотні свідчень, детальні мапи.

Подати свої правки може кожен, хто брав участь у обороні Маріуполя з 24 лютого 2022 року по 20 травня 2022 року (для цього на порталі є спеціальний розділ).

Літопис відкритий для правок до 20 травня 2024 року.

Після цього фінальну версію літопису ми видамо книгою (точніше книгами).

2. Як це працює?

Ми будемо потижнево викладати хроніку оборону Маріуполя. По сім днів.

На сайті вже доступний перший тиждень. Точніше - кожен день першого тижня.

2 березня - другий тиждень.

9 березня - третій тиждень.

І так далі.

І паралельно авторський колектив буде додавати в нього нові факти, фото і відео, які будуть надходити від тих, хто брав участь

3. А це точно правда?

Кожен факт літопису підтверджений або трьома публічними джерелами, або свідченнями безпосередніх учасників подій, а їх зібрано сотні і автори продовжують його збирати.

На порталі є рецензії керівників великих підрозділів гарнізону Маріуполь, які стали першими читачами і рецензентами літопису в грудні 2023 року.

Також до роботи над літопис долучені науковці, Національний Музей Історії України став науковим партнером літопису.

4. Хто автори?

Головний автор - маріупольський журналіст, якого добре знають оборонці Маріуполя. Він працює під псевдо "Сектор Маріполь". Він працює безпосередньо із військовими.

Редактором Літопису став Іван Сіяк.

Академічним Редактором - Євгеній Монастирський.

Але насправді в команді декілька десятків людей (на базі урбан бюро Big City Lab).

Партнером літопису також став Інфоспротив.

5. Навіщо літопис?

- це - інструмент адвокаціі поверення полонених(ще більше 2000 в Захисників Маріуполя в полоні)

- це - вшанування пам'яті загиблих

- це - збереження правди про те, як оборонці Маріуполя вибороли час для України (для Миколаїва, Запоріжжя, Херсона)

- це - повага і вдячність тим, хто повернувся з полону і продовжує свою службу

6. До чого тут я?

Ми (System Capital Management і Mariupol Reborn / Маріуполь Реборн) виступили фінансовими партнерами літопису і будемо робити все можливе, щоб світ бачив і чув літопис і далі.

А Серце Азовсталі виступило партнером М86 по роботі із військовими.

7. Чи будуть окремі розділи літописа про волонтерів, медиків, журналістів, цивільних?

В майбутньому - можливо, по медиках - точно.

Буде залежати від того, як пройде перший етап - військова частина літопису.

***

Це лише початок великої роботи. Ми мріємо презентувати фінальну версію Літописа в Маріуполі.

***

І головне.

Час боротися за тих, хто в полоні. Час не мовчати. І літопис - це наш голос, наш внесок в боротьбу за повернення полонених.

Ми закликаємо вас ділитися літописом із іншими разом із закликом, який вже став легендарним "FREE MARIUPOL DEFENDERS".

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.

Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.