Всеукраїнський рейтинг "Книжка року 2023" оголосив переможців

Серед номінантів книги істориків Радомира Мокрика, Сергія Плохія, Володимира В'ятровича та Вахтанга Кіпіані.

Про це йдеться на сайті Буквоїд.

У номінації "Минувшина: дослідження / документи" першим у рейтингу книга історика Радомира Мокрика "Бунт проти імперії: українські шістдесятники".

"Вдячний за високу оцінку – в такій компанії не те що перемогти, а й просто опинитись – вже сприймаю за честь. Мабуть, це й хороша нагода підтвердити – успіх "Бунту" спонукає продовжувати в такому ж ключі, ми з Іваном Малковичем вже домовились, що у видавництві "Абабагаламага" вийдуть й "Дисиденти" - саме як продовження "Бунту". І вже працюємо над цим", - написав Радомир Мокрик.

Друга у рейтингу у цій намінації посіла місце книга Сергія Плохія "Російсько-українська війна: повернення історії", третє - Лесі Бондарук "Прямостояння. Українці в особливих таборах ҐУЛАҐу".

У номінації "Минувшина: Популярні видання / історична публіцистика" у трійці лідерів опинилися такі видання: "За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі", книга Володимира В'ятровича "Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну" та книга Вахтанга Кіпіані "Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті".

Всеукраїнський рейтинг "Книжка року" щороку складають на основі експертного опитування. Рейтинг видання - це кількість набраних балів поділена на кількість експертів номінації. У 2023 році за всіма категоріями оцінювалося майже 700 видань, що на третину більше, ніж у 2022-му. 

З результатами рейтингу 2023 року можна ознайомитися за посиланням.

 

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.