У Дніпрі з'явилися вулиці всесвітньовідомих дослідників Голодомору

На мапі міста Дніпро вшановано імена всесвітньовідомих дослідників Голодомору – Роберта Конквеста і Джеймса Мейса.

Про це пише Музей Голодомору.

Рішення  щодо перейменування 92 топонімів ухвалила Дніпровська міська рада 31 січня 2024 року. Це одне з наймасштабніших перейменувань у місті.

Так, ім'я Роберта Конквеста отримала вулиця, що дотепер називалася Академіка Кисловського. І це перший топонім в Україні на честь американського історика, автора відомої книги "Жнива скорботи: радянська колективізація і Голодомор".

Ім'ям Джеймса Мейса названо вулицю Льоні Голикова. Таким чином українські міста вже вчетверте вшанували в назвах своїх вулиць американського історика, очільника комісії Конгресу США з питань Голоду 1932–1933 рр. в Україні. У попередні роки це вже зробили Бровари, Київ та Вінниця.

З повним списком перейменованих топонімів у Дніпрі можна ознайомитися за посиланням

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.