У Києві відкрили чотири Камені спотикання родині Горенштейнів

У Києві на вулиці Паньківській, 27/78 відкрили чотири Камені спотикання родині Горенштейнів — батькам, доньці та племінниці, убитим нацистськими окупантами в Бабиному Яру у 1941 році.

Про це повідомив директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.

Родина Горенштейнів походила із села Красне на Вінниччині та згодом переїхала до Києва. Натан Горнштейн працював на млині, його дружина Бузя була домогосподаркою, а донька Белла та племінниця Ріва навчалися у київських вишах. У вересні 1941 року всі четверо загинули під час нацистських розстрілів. Будинок, де мешкала родина, не зберігся через перебудову вулиці. 

Ініціатором встановлення меморіальних знаків виступило Посольство Німеччини в Києві. Проєкт реалізував Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Київською міською державною адміністрацією.

"Камені спотикання" (Stolpersteine) — міжнародний ініціативний проєкт із вшанування пам'яті жертв нацизму. За правилами руху, для кожної репресованої чи вбитої людини встановлюють окремий куб із латунною табличкою біля останнього добровільного місця її проживання або роботи.

 

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.