У Німеччині виявили втрачений портрет доньки гетьмана Скоропадського

У Німеччині виявили портрет доньки останнього українського гетьмана Павла Скоропадського Єлизавети.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров.

Картина вважалась втраченою в період Другої світової війни, але з'ясувалось, що весь час вона зберігалася у будинку німецької родини із містечка Оберстдорф, де до останніх своїх днів в еміграції проживала гетьманівна. 

"До Музею Гетьманства (Київ) із приголомшливою інформацією звернулася мешканка німецького містечка Оберстдорф Катерина Шалль. Виявилось, що їхній родині зберігся портрет доньки останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавети. Цей портрет вважався зниклим в буревіях ІІ Світової війни та був відомий лише за фотографією", - написав Олександр на своїй сторінці у Фейсбук.

Понад 40 років портрет був окрасою будинку німецької родини, а загадкова і невідома панна на ньому зачаровувала членів великої сімʼї та друзів. Пані Катерина не знала, хто та прекрасна жінка з полотна і вирішила почати пошук через Інтернет. Так вона вийшла на Музей Гетьманства.

"Моєму батькові було 15 років. У місцевій газеті він побачив оголошення про те, що в Оберстдорфі ліквідується якесь домогосподарство. Батько збирав марки, тому вирушив на пошуки рідкісних екземплярів – а раптом би знайшов. Але натомість побачив картину, що просто стояла за дверима. Його одразу вразили кольори та жінка, яка була на ній зображена. Батько запитав у спадкоємців, що буде з картиною. Господар відповів: "Можете забрати, інакше картина опиниться на смітнику"", – розповіла Катерина Шалль виданню Marie Claire.

Портрет гетьманівни Єлизавети був відомий серед української діаспори. Його намалювала Ольга Мордвінова і з нього було виготовлено в еміграції поштівки. Гетьманівна в українському вбранні асоціювалась з українками на чужині.

Цікаво, що про віднайдення портрету гетьманівни Єлизавети стало відомо ще у 2021 році, але широкому загалу цю інформацію представили лише зараз, коли повідомили, що картину повернуть в Україну.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.