У Німеччині виявили втрачений портрет доньки гетьмана Скоропадського

У Німеччині виявили портрет доньки останнього українського гетьмана Павла Скоропадського Єлизавети.

Про це повідомив історик Олександр Алфьоров.

Картина вважалась втраченою в період Другої світової війни, але з'ясувалось, що весь час вона зберігалася у будинку німецької родини із містечка Оберстдорф, де до останніх своїх днів в еміграції проживала гетьманівна. 

"До Музею Гетьманства (Київ) із приголомшливою інформацією звернулася мешканка німецького містечка Оберстдорф Катерина Шалль. Виявилось, що їхній родині зберігся портрет доньки останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавети. Цей портрет вважався зниклим в буревіях ІІ Світової війни та був відомий лише за фотографією", - написав Олександр на своїй сторінці у Фейсбук.

Понад 40 років портрет був окрасою будинку німецької родини, а загадкова і невідома панна на ньому зачаровувала членів великої сімʼї та друзів. Пані Катерина не знала, хто та прекрасна жінка з полотна і вирішила почати пошук через Інтернет. Так вона вийшла на Музей Гетьманства.

"Моєму батькові було 15 років. У місцевій газеті він побачив оголошення про те, що в Оберстдорфі ліквідується якесь домогосподарство. Батько збирав марки, тому вирушив на пошуки рідкісних екземплярів – а раптом би знайшов. Але натомість побачив картину, що просто стояла за дверима. Його одразу вразили кольори та жінка, яка була на ній зображена. Батько запитав у спадкоємців, що буде з картиною. Господар відповів: "Можете забрати, інакше картина опиниться на смітнику"", – розповіла Катерина Шалль виданню Marie Claire.

Портрет гетьманівни Єлизавети був відомий серед української діаспори. Його намалювала Ольга Мордвінова і з нього було виготовлено в еміграції поштівки. Гетьманівна в українському вбранні асоціювалась з українками на чужині.

Цікаво, що про віднайдення портрету гетьманівни Єлизавети стало відомо ще у 2021 році, але широкому загалу цю інформацію представили лише зараз, коли повідомили, що картину повернуть в Україну.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.