Червоноград на Львівщині перейменують на Шептицький

Місто Червоноград на Львівщині перейменують на честь Митрополита Андрея Шептицького.

Про це повідомив народний депутат України Роман Лозинський.

"Червоноград на Львівщині незабаром стане містом Шептицький! Таке рішення ухвалив щойно Комітет держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування. Остаточно зміну назви затвердить своїм голосуванням Верховна Рада", - написав Роман Лозинський на своїй сторінці у Фейсбук.

Історична назва Червонограда  із 1692 по 1951 роки була Кристинопіль. Місто назване на честь дружини його засновника Фелікса-Казимира ПотоцькогоКристини з роду Любомирських. 15 лютого 1951 місто булр передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди.

Митрополит Андрей Шептицький - видатний український діяч, меценат, представник українського шляхетного роду Шептицьких, предстоятель УГКЦ. У 1892 році він склав вічні обіти у Кристинопільському монастирі (належав до отців василіан), а також викладав тут філософію. Нині на території монастиря є його памʼятник. У Волсвині заснував Чин студитів, а також особисто профінансував будівництво дзвіниці.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.