Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років.

Про це пише zaxid.net.

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років. Раніше завдяки етнографічним записам Івана Франка був відомий лише її текст. У ній розповідається про війну і відбудову київського Софійського собору. Мелодію ж відтворили завдяки старожилам прикордонного бойківського села Галівка на Львівщині.

"Є коляда у Мшанці, яку співали з незапам'ятних часів. Серед іншого, в ній розповідається про будівництво собору Святої Софії в Києві. Цю коляду 140 років тому записав о. Михайло Зубрицький, який служив парохом у Мшанці. Мшанецька коляда зацікавлює Івана Франка. Її видають, і це спричиняє міжнародну дискусію. Колядка унікальна і єдина в своєму роді, оскільки в ній містяться місцеві легенди про створення світу та про війноньку, яку Господь затопив огняним дощем та громовими кулями", – розповів парафіяльний священик сусіднього села Мшанець Роман Гром.

На давній вік колядки вказує згадка про будівництво Софії Київської. Хоча насправді йдеться про її відбудову після знищення татарами.

"Талановита людина, яка якимось чином мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, опинилася у Мшанці і тут спрацював її поетичний дар – вона написала твір, який захопив усіх", – припускає завідувач музею "Софія Київська" Ігор Нетудихаткін.

Таким чином ця коляда є найстарішою в Україні, дотепер такою вважалася коляда "Бог предвічний", яку виконують з 1780-х років.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.