Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років.

Про це пише zaxid.net.

На Львівщині записали мелодію найдавнішої української колядки, якій майже 400 років. Раніше завдяки етнографічним записам Івана Франка був відомий лише її текст. У ній розповідається про війну і відбудову київського Софійського собору. Мелодію ж відтворили завдяки старожилам прикордонного бойківського села Галівка на Львівщині.

"Є коляда у Мшанці, яку співали з незапам'ятних часів. Серед іншого, в ній розповідається про будівництво собору Святої Софії в Києві. Цю коляду 140 років тому записав о. Михайло Зубрицький, який служив парохом у Мшанці. Мшанецька коляда зацікавлює Івана Франка. Її видають, і це спричиняє міжнародну дискусію. Колядка унікальна і єдина в своєму роді, оскільки в ній містяться місцеві легенди про створення світу та про війноньку, яку Господь затопив огняним дощем та громовими кулями", – розповів парафіяльний священик сусіднього села Мшанець Роман Гром.

На давній вік колядки вказує згадка про будівництво Софії Київської. Хоча насправді йдеться про її відбудову після знищення татарами.

"Талановита людина, яка якимось чином мала відношення до Могилянського відродження Софії, бачила це на власні очі, опинилася у Мшанці і тут спрацював її поетичний дар – вона написала твір, який захопив усіх", – припускає завідувач музею "Софія Київська" Ігор Нетудихаткін.

Таким чином ця коляда є найстарішою в Україні, дотепер такою вважалася коляда "Бог предвічний", яку виконують з 1780-х років.

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.