Ярослава Гуньку нагородили відзнакою "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька

Тернопільська обласна рада нагородила ветерана Другої світової війни, вояка дивізії "Галичина" Ярослава Гуньку почесною відзнакою Тернопільської обласної ради "За заслуги перед Тернопільщиною" імені Ярослава Стецька.

Про це йдеться у розпорядженні голови Тернопільської облради від 6 лютого 2024 року № 22, пише Суспільне.

19 березня, в день 99-річчя Ярослава Гуньки, голова постійної комісії обласної ради з питань законності Олег Сиротюк передав цю відзнаку його внучатій племінниці з Бережан Ользі Вітковській. Жінка має передати нагрудний орден в Канаду, де проживає ветеран.

Головну відзнаку Тернопільської обласної ради Ярослав Гунька отримав за вагомий особистий внесок у надання допомоги Збройним силам України, активну благодійну і громадську діяльність.

Народився Ярослав Гунька 19 березня 1925 року в селі Урмань на Тернопільщині. Навчався у Бережанській гімназії. У 18 років пішов добровольцем до дивізії "Галичина". 

У липні 1944 року брав участь у битві проти Червоної армії. Потрапив у полон до британців. Спільно з частиною дивізійників був відправлений із Великої Британії до Італії, в Ріміні. Нюрнберзький трибунал, який у 1945-1946 роках судив винуватців злочинів нацизму, не знайшов доказів причетності до них вояків дивізії "Галичина".

З Ріміні повернувся до Британії. У 1948 році, після численних перевірок, був остаточного звільнений. Вступив до Об'єднання українців у Великій Британії. У 1951 році одружився з Маргарет Енн Еджертон. У 1954 емігрував до Канади. Закінчив технічний коледж. Працював в авіаційній промисловості, згодом став інспектором компанії "De Havilland". Був членом Конгресу українців Канади, активним учасником Братства колишніх вояків першої Української дивізії Української національної армії. Дописував в українськомовне видання "Вісті комбатанта".

Нагадаємо, 22 вересня президент України Володимир Зеленський виступив у парламенті Канади, після чого речник Ентоні Рота представив присутнім Ярослава Гунька, запропонувавши вшанувати його як "героя Другої світової війни". Він назвав його "українським та канадським героєм" і подякував за службу. Канадські законодавці зустріли Гунька стоячи з оваціями. Згодом стало відомо, що Гунько воював у складі дивізії "Галичина". Через це внаслідок скандалу Ентоні Рота пішов у відставку, а премʼєр Канади Джастін Трюдо мусив вибачатися за "помилку, яка глибоко збентежила парламент і Канаду".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.