Як син вихідців із Тернопільщини став мером Нью-Йорка

Едвард Коч - американський політик, юрист, кінокритик і телеведучий, який аж три каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мати народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він, власне, й народився у 1924 році.

 
 Едвард Коч

Теперішні землі Західної України дали світові незчисленну кількість блискучих імен, які багато століть збагачували світову науку, культуру, мистецтво і політику. Де, тільки, того нашого цвіту не було - на усіх континентах, у різні часи й у різних державах..!

Хочу вповісти пару коротких слів про Едварда Коча - американського політика, юриста, кінокритика і телеведучого, який аж три (!) каденції підряд обирався мером Нью-Йорка. Чи можемо про цього Едварда Коча говорити, що він - наш? До певної міри так, бо його батько і мама народилися і виросли в селі Устечко поблизу Заліщик на Тернопільщині. А в часи Першої світової війни батьки Едварда Коча емігрували до США, де він власне й народився у 1924 році.

Вперше, Едвард Коч став мером Нью-Йорка у 1978 році і був його міським Головою аж до 1989 року. Проаналізувавши отриману міську господарку, Едвард Коч скоротив витрати на утримання своєї адміністрації та міських служб (тоді було звільнено близько 7 тисяч міських службовців), зменшив податки і... Йью-Йорк саме за його каденції чомусь почав процвітати: міський бюджет зріс майже вдвічі! Власне у ті роки Едвард Коч і став щасливим талісманом для усіх мешканців цього мегаполісу.

А тепер - пару слів про Едварда Коча як про людину.

Так, він у багатьох моментах був екстравагантною (як для типового міського Голови) особою: замість того, щоб ховатися у своєму кабінеті, Едвард Коч їздив на нью-йоркському метро щоби спілкуватися з людьми, бо йому було важливо, що пересічний мешканець міста думає про його роботу.

Так, Едвард Коч міг стати на вулиці і, подаючи руку для вітання, запитувати: "Як ваші справи..?" Реклама, - скажете ви і мабуть будете неправі. Бо він, таки, був саме таким. А, ще Едвард Коч був доволі емоційним, наприклад, відома його суперечка з Дональдом Трампом, яка тривала десятиліття (одного разу в інтерв'ю Едвард Коч сказав: "Трамп - найнеприємніша людина, з якою мені довелось працювати за усі ці 12 років").

Про особисте життя Едварда Коча відомо небагато: його батько - Лейб Коч (або Кох), працював в театрі у Нью-Джерсі. А, все своє життя Едвард Коч прожив холостяком, не маючи ні сім'ї, ні дітей.

І, на закінчення: усе своє життя Едвард Коч зберігав особливий сентимент до української громади Нью-Йорка і до українства в цілому, добре пам'ятаючи, що його батьки були уродженцями того благословенного українського краю. Наприклад, Едвард Коч часто брав участь у зборах українських організацій у тому числі в роботі Українського Конгресового Комітету.

...Гадаю, такими особистостями як Едвард Коч, батьки якого всеціло були пов'язані із західноукраїнською історією та її культурою, ми б мали пишатися і пропагувати його на різних рівнях. Бо саме так чинять зі своїми знаменитостями різні держави у цивілізованому світі...

Олексій Макеєв : Станція Z - це сьогодні Росія

4 печі, 1 газова камера та майданчик для розстрілів. Місце страти та одночасно крематорій. Нацистська практичність геноциду. Цинічна назва цього місця посеред концтабору Заксенгаузен - "станція Z". Z - остання літера німецького алфавіту. Станція Z - остання станція десятків тисяч життів. Та кінцева зупинка людської гідності. Поїзд далі не їде - людина глибше не падає.

Іван Городиський: Право на вибір: ідентичність українських адвокатів в Галичині до 1939 року

Дискусії щодо Булгакова, Сікорського і ще багатьох інших, які тільки будуть, в тому числі концентруються довкола їхньої ідентичності. Чи є достатнім походження, місце проживання чи праці щоб атрибутувати публічну постать з певною нацією? І що є в принципі визначальним? Ці дискусії також нагадують спостереження з історії української адвокатури Галичини до 1939 року.

Світлана Строкач: Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У суспільстві вчергове набирає обертів дискусія щодо форми намогильних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі. Громадськість стурбована: хрести чи плити, чи і хрести, і плити?

: Позиція музею Булгакова стосовно висновку Інституту нацпам'яті про письменника

Нещодавно Український інститут національної пам’яті визнав російського письменника Михайла Булгакова символом російської імперської політики. Літературно-меморіальний музей Булгакова опублікував свою позицію стосовно висновку УІНП.