ЗСУ знищили рідкісну російську машину "судного дня"

Так звана машина "судного дня" була розроблена у СРСР і призначена для перевезення командування в умовах ядерної війни.

Про це повідомили в Telegram-каналі In Factum.

"Наш FPV проводить ураження майже унікального раритетного російського екземпляра — захищений командний автомобіль "Ладога", — йдеться у повідомленні.

Ця машина була розроблена для безпечного переміщення вищого кремлівського персоналу на випадок ядерної атаки. Зокрема, автомобіль був випробуваний у 1986 році на Чорнобильській АЕС.

"Силам оборони України вдалося знищити першу за весь період повномасштабного вторгнення рідкісну машину судного дня, призначену для перевезення командування в умовах ядерної війни "Ладога", — зауважив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

За словами Олександра Коваленка, цей автомобіль було створено в СРСР на базі танка Т-80. Розробкою високозахищеного транспортного засобу займався Кіровський завод у Ленінградській області, зокрема у 1982 році для цього було створено спеціальний конструкторський підрозділ КБ-А.

Автомобіль має герметизоване житлове відділення, протирадіаційний захист, моторно-трансмісійний і фільтровентиляційні установки, комплекс інформаційних, спеціалізованих засобів зв'язку й блок регенерації повітря у житловому відділі.

Екіпаж машини складається з двох людей, тоді як у житловому відділі можуть розміститися чотири особи. Всього було вироблено чотири високозахищених транспортних засобів "Ладога".

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.