ЗСУ знищили рідкісну російську машину "судного дня"

Так звана машина "судного дня" була розроблена у СРСР і призначена для перевезення командування в умовах ядерної війни.

Про це повідомили в Telegram-каналі In Factum.

"Наш FPV проводить ураження майже унікального раритетного російського екземпляра — захищений командний автомобіль "Ладога", — йдеться у повідомленні.

Ця машина була розроблена для безпечного переміщення вищого кремлівського персоналу на випадок ядерної атаки. Зокрема, автомобіль був випробуваний у 1986 році на Чорнобильській АЕС.

"Силам оборони України вдалося знищити першу за весь період повномасштабного вторгнення рідкісну машину судного дня, призначену для перевезення командування в умовах ядерної війни "Ладога", — зауважив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

За словами Олександра Коваленка, цей автомобіль було створено в СРСР на базі танка Т-80. Розробкою високозахищеного транспортного засобу займався Кіровський завод у Ленінградській області, зокрема у 1982 році для цього було створено спеціальний конструкторський підрозділ КБ-А.

Автомобіль має герметизоване житлове відділення, протирадіаційний захист, моторно-трансмісійний і фільтровентиляційні установки, комплекс інформаційних, спеціалізованих засобів зв'язку й блок регенерації повітря у житловому відділі.

Екіпаж машини складається з двох людей, тоді як у житловому відділі можуть розміститися чотири особи. Всього було вироблено чотири високозахищених транспортних засобів "Ладога".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.