АНОНС: захід до річниці Битви за Київ у Музеї війни

31 березня об 11:00 Музей війни запрошує на захід, пирисвячений другій річниці Битви за Київ.

Про це інформує пресслужба Музею війни.

До річниці деокупації тимчасово захоплених російськими військами територій Київщини Музей війни проводить зустріч, присвячену подіям 24 лютого – 2 квітня 2022 р.

Тоді воїни різних підрозділів Сил оборони мужньо протистояли ворогу, який збирався взяти українську столицю "за три дні". Саме завдяки їхній незламності й звитязі м. Київ вистояло, а деокупація столичних передмість стала символом нескореності українців і показала всьому світові: ми не здамося!

На зустрічі ви дізнаєтеся історії живих та полеглих захисників Київщини: льотчиків – "Привидів Києва" Миколи Матюшенка й Олександра Оксанченка, спецпризначенців НГУ Вадима Зеленюка, Романа Собківа, Олега Грами, солдатів 10-ї ОГШБр Тараса Савчука, Артема та Романа Хвостиків і бійця ТрО Івана Патриляка.

Своїми спогадами про лютий – квітень 2022 р. поділяться, зокрема, й викладачі та курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, які стали на захист Батьківщини.

Будуть продемонстровані документальні кадри з оборони м. Київ та музейних експедицій деокупованими містами й селами одразу після відступу рашистів. Результатом цих експедицій і стала документальна виставка свідчень воєнних злочинів росіян "Україна – розп'яття".

Учасники заходу ознайомляться з артефактами, що були зібрані музейниками в місцях найбільших битв: м. Буча, Ірпінь, Гостомель, с-щах Макарів та Бородянка.

Спікери та гості заходу:

- генеральний директор Музею війни Юрій Савчук;

- доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а нині офіцер Центру дослідження воєнної історії лейтенант Іван Патриляк;

- заступник начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з морально-психологічного забезпечення полковник Олег Петровський;

- бійці Сил оборони, які брали участь у битві за Київ.

Модератор зустрічі – завідувач сектору науково-експозиційного відділу сучасної російсько-української війни Музею Богдан Гальчинський.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.