Пам’ятку часів Київської Русі, яку врятували від незаконного продажу, передали в музей

Унікальна плита Святого Воїна часів Київської Русі, яку волинські прокурори врятували від нелегального продажу, стала експонатом Національного музею історії України.

Про це йдеться у дописі Facebook Національного музею історії України.

Кам'яна плита вагою близько 60 кг в давнину прикрашала фасад невідомої білокам'яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 – першій половині 13 століття. Давньоруські майстри вирізьбили на ній образ святого Дмитра Солунського.

"Ця плита — пам'ятка мистецтва. Святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії і на Русі. Це свідчить, що пам'ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї – це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу.", — зазначив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Нагадаємо, реліквія потрапила до "чорних археологів", які намагалися продати її на інтернет-аукціоні за 210 тис. грн. Там плиту побачили музейники, відстеження пам'ятки тривало 2 роки.

Завдяки зусиллям правоохоронців і прокурорів унікальну археологічну знахідку повернули державі. Плиту зі "Святим воїном" вилучили під час обшуків, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Тепер про збереження знахідки піклуватимуться музейники.

 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.