Пам’ятку часів Київської Русі, яку врятували від незаконного продажу, передали в музей

Унікальна плита Святого Воїна часів Київської Русі, яку волинські прокурори врятували від нелегального продажу, стала експонатом Національного музею історії України.

Про це йдеться у дописі Facebook Національного музею історії України.

Кам'яна плита вагою близько 60 кг в давнину прикрашала фасад невідомої білокам'яної церкви Галицько-Волинської землі у другій половині 12 – першій половині 13 століття. Давньоруські майстри вирізьбили на ній образ святого Дмитра Солунського.

"Ця плита — пам'ятка мистецтва. Святий Дмитро шанувався тільки в Греції, Болгарії і на Русі. Це свідчить, що пам'ятка була виготовлена на місці, але в романських традиціях, це адаптація культурних західних впливів. Майстерно зроблені елементи костюма, зброї – це важливе джерело інформації, яке говорить про військову справу того часу.", — зазначив гендиректор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Нагадаємо, реліквія потрапила до "чорних археологів", які намагалися продати її на інтернет-аукціоні за 210 тис. грн. Там плиту побачили музейники, відстеження пам'ятки тривало 2 роки.

Завдяки зусиллям правоохоронців і прокурорів унікальну археологічну знахідку повернули державі. Плиту зі "Святим воїном" вилучили під час обшуків, визнали речовим доказом і заарештували за рішенням суду. Тепер про збереження знахідки піклуватимуться музейники.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".