На Полтавщині село Декабристи перейменували на Мирне

У селі Декабристи на Полтавщині відбулося громадське обговорення щодо перейменування.

Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У селі Декабристи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області відбулося громадське обговорення нової назви. Більшість його учасників висловилися за назву "Мирне".

Тож на 43-ій позачерговій сесії затверджено рішення "Про перейменування селища Декабристів", яке 2 лютого надіслали на розгляд парламенту. 

Голова Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко підписав фаховий висновок щодо належності до географічних об'єктів, назв юридичних осіб, пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених декабристам, до символіки російської імперської політики. Документ оприлюднено на офіційному сайті УІНП.

"Термін "декабристи", який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об'єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 (14 за ст. ст.) грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії.

У радянській історіографії та ідеології декабристів характеризували за ленінською схемою як "ідейних попередників" більшовиків: декабристи започаткували революційний рух, естафету підхопив Олександр Герцен, продовжили петрашевці, народники, народовольці, а втілили в життя внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року більшовики.

Пильна увага до декабристського руху в радянській історіографії, а також глорифікація його учасників у символічному просторі пояснювалися насамперед тим, що політична платформа декабристів (як і більшовиків та їхніх ідейних спадкоємців радянських комуністів) базувалася на імперських підходах", – йдеться у фаховому висновку.

Тож об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені декабристам, є такими, що пов'язані з реалізацією та пропагандою російської імперської політики, й, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.