На Полтавщині село Декабристи перейменували на Мирне

У селі Декабристи на Полтавщині відбулося громадське обговорення щодо перейменування.

Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У селі Декабристи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області відбулося громадське обговорення нової назви. Більшість його учасників висловилися за назву "Мирне".

Тож на 43-ій позачерговій сесії затверджено рішення "Про перейменування селища Декабристів", яке 2 лютого надіслали на розгляд парламенту. 

Голова Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко підписав фаховий висновок щодо належності до географічних об'єктів, назв юридичних осіб, пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених декабристам, до символіки російської імперської політики. Документ оприлюднено на офіційному сайті УІНП.

"Термін "декабристи", який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об'єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 (14 за ст. ст.) грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії.

У радянській історіографії та ідеології декабристів характеризували за ленінською схемою як "ідейних попередників" більшовиків: декабристи започаткували революційний рух, естафету підхопив Олександр Герцен, продовжили петрашевці, народники, народовольці, а втілили в життя внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року більшовики.

Пильна увага до декабристського руху в радянській історіографії, а також глорифікація його учасників у символічному просторі пояснювалися насамперед тим, що політична платформа декабристів (як і більшовиків та їхніх ідейних спадкоємців радянських комуністів) базувалася на імперських підходах", – йдеться у фаховому висновку.

Тож об'єкти (географічні об'єкти, назви юридичних осіб, пам'ятники та пам'ятні знаки), присвячені декабристам, є такими, що пов'язані з реалізацією та пропагандою російської імперської політики, й, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".