На Полтавщині перейменують село Декабристів

У Миргородському районі на Полтавщині перейменують село Декабристів. Остаточне рішення про перейменування має ухвалити Верховна Рада України.

Про це повідомляє Полтавський офіс Українського інституту нацпам'яті.

Село Декабристів Великосорочинської громади ― одне з тих, яке містить у назві символіку російської імперської політики. Такий висновок надали фахівці експертної комісії Українського інституту національної пам'яті. 

"Термін "декабристи", який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об'єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії", - йдеться у фаховому висновку.

У селі Декабристів мають організувати громадське обговорення. Пропозицію нової назви затвердять на сесії Великосорочинської сільської ради, а до 27 січня мають передати до Верховної Ради України. 

"УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до деколонізаційного закону. До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах. Ситуація з селом Декабристи засвідчує, що цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися", ―  зауважив регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".