Гуляйстеп, Долина і Прилівщина: селам на Полтавщині повернуть історичні назви

Профільний Комітет ВР рекомендував повернути селам Першотравневе, Первомайське та Червона Долина їхні історичні назви. Тепер рішення має підтримати Верховна Рада України.

Про це повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар. 

У Михайлівській громаді Полтавського району не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до Комітету у встановлений законодавством термін – з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож фахівці УІНП подали на розгляд Комітету пропозицію назвати село Гуляйстеп

Цю назву сформулювали на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські. Серед них – українські козацькі поселення: слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. 

Російська імперська назва з'явилася у 1946 році. Спершу назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. 

Червона Долина – село Полтавської громади. Після дослідження фахівці встановили, що історична назва населеного пункту – Долина, а приставка "Червона" з'явилася після встановлення більшовицької радянської влади. 

Фахівці вирішили також повернути селу Першотравневому історичну назву – Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах зазначають, що назва хутір "Прилівщина" існувала до 1928 року. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.