Гуляйстеп, Долина і Прилівщина: селам на Полтавщині повернуть історичні назви

Профільний Комітет ВР рекомендував повернути селам Першотравневе, Первомайське та Червона Долина їхні історичні назви. Тепер рішення має підтримати Верховна Рада України.

Про це повідомив представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар. 

У Михайлівській громаді Полтавського району не змогли визначитися із пропозицією нової назви і поданням її до Комітету у встановлений законодавством термін – з 27 липня 2023 року по 27 січня 2024 року. Тож фахівці УІНП подали на розгляд Комітету пропозицію назвати село Гуляйстеп

Цю назву сформулювали на основі архівних даних про те, що на частині території сучасної Михайлівської громади існував конгломерат хуторів Жирківські. Серед них – українські козацькі поселення: слобода Гуляй-Степ та хутір Гуляй-Степ. 

Російська імперська назва з'явилася у 1946 році. Спершу назва існувала як хутір Первомайськ, а потім як село Первомайське. 

Червона Долина – село Полтавської громади. Після дослідження фахівці встановили, що історична назва населеного пункту – Долина, а приставка "Червона" з'явилася після встановлення більшовицької радянської влади. 

Фахівці вирішили також повернути селу Першотравневому історичну назву – Прилівщина. Так село називалося споконвіків, ще у козацьку добу. У архівних документах зазначають, що назва хутір "Прилівщина" існувала до 1928 року. 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.