Усі розділи
Допомогти проекту

У Львові на території Національної академії Сухопутних військ ім. П. Сагайдачного посадили дуб із Хортиці

У Львові на території Національної академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного висадили саджанець дуба, який свого часу слугував затінком для козаків на острові Хортиця.

12 квітня 2024

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

За переказами саме під цим деревом у 1676 році на Хортиці кошовий отаман Іван Сірко з козаками Запорізької Січі писали знаменитого листа турецькому султану. Ідея належить старшому науковому співробітнику НПП "Північне Поділля" Володимиру Баточенко, який звернувся до обласної адміністрації.   

"Локацію висадження дерева вибрали невипадково, адже тепер за деревом доглядатимуть курсанти Національної академії Сухопутних військ, а це поєднання не одного покоління українців: від козаків-характерників до тих, які тільки зростають для захисту країни", – зазначив начальник управління охорони природних ресурсів департаменту Андрій Сенюк.

 
Теми
Дивіться також
Яким був Великий Луг до затоплення Каховським морем: журналісти реконструювали історичний вигляд територій
Біля Хортиці виявили шлюпку XVIII століття
На Хортиці знайшли люльку XVIII століття
Запорізька Січ і Кам'яна могила онлайн
Князь Володимир, Сірко й Зимовий похід. Військові частини отримали нові назви. СПИСОК
Тексти

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.
15 липня 2026 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
10 серпня, 11:07

IN MEMORIAM: У Чикаго відійшов у вічність Юліян Куляс

10 серпня, 10:57

У столиці Косова зняли український прапор після віиту Зеленського до Белграда

10 серпня, 10:44

У Тернополі заснували Всеукраїнську організацію нащадків українських жертв польських репресій

9 серпня, 11:10

Унаслідок обміління Дунаю у Будапешті знайшли до артефакти часів Другої світової війни

Всі новини