Гетьманська, Стуса, Каденюка: на Полтавщині перейменували 38 вулиць

У Петрівсько-Роменській громаді Миргородського району нові назви отримали 38 вулиць і провулків.

Про це інформує Полтавський офіс Українського інституту національної пам'яті.

З ініціативи Полтавського офісу УІНП рішенням 42-ої позачергової сесії 8-го скликання Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району у селах Березова Лука, Лихопілля, Мелешки, Ручки, Петрівка-Роменська, Ветхалівка, Коновалове, Середняки перейменовано 38 вулиць і провулків.

Так, село Петрівка-Роменська звільнили від імені російського генерал-фельдмаршала і "свєтлєйшего" князя, учасника франко-російської війни 1812 року Голєніщева-Кутузова Михайла Іларіоновича.

Тож вулицю Кутузова з ініціативи ветерана АТО/ООС Володимира Шведи назвали на пошану Українських добровольців. 14 березня 2014-го на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході.

У селі Петрівка-Роменська вулицю, у назві якої звеличувався російський комуністичний військовий злочинець Ніколай Ватутін перейменували на Гетьманську

Вулицю учасника встановлення радянської влади Сидора Ковпака перейменували на Леоніда Каденюка на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн.

У селі Ветхалівка очистили топонімію від імені сталініста Максіма Горького.  У 1934–1936 роках — голова Спілки письменників СРСР. Цю вулицю перейменували на честь поета рідкісного таланту, який обрав долю борця Василя Стуса.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.