В Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів

25 квітня Верховна Рада розгляне 336 перейменувань, зокрема 15 міст та 7 районів.

Про це йдетьмя у проєкті постанови №11188.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав від імені всіх експертів, урядовців, представників місцевого самоврядування, які працювали над підготовкою постанови №11188 та підтримують повернення українцям їх символічного простору, президію парламенту посприяти тому, щоб це питання вчасно потрапило на голосування у зал і знайшло підтримку колег законодавців.

"Це дуже важливий крок який посилює нашу опірність ворожим впливам і пропаганді, повертає історичні назви, відновлює справедливість та сприяє реальній участі громадян в опануванні свого життєсвіту, формуванні символічного простору власної країни", - зазначив Антон Дробович.

Після ухвалення парламентом цієї постанови, у Дніпропетровській області місто Павлоград стане містом Матвіїв, Синельникове – Ріднопіллям, Першотравневськ – Шахтарським, а Новомосковськ – містом Самар.

Красноград і Первомайський у Харківській області отримають назви Берестин і Златопіль. Ватутіне у Черкаській області буде змінено на Багачеве, а Дружба на прикордонні Сумщини отримає назву, яку там і так давно вживають – Хутір-Михайлівський.

Червоноград у Львівській області, громада якого першою в Україні відправила на смітник Леніна, стане містом Шептицький. Порт-Анненталь — саме так буде називатися портове місто Южне на Одещині. А місто Южноукраїнськ отримає потужну козацьку назву Гард.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.