В Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів

25 квітня Верховна Рада розгляне 336 перейменувань, зокрема 15 міст та 7 районів.

Про це йдетьмя у проєкті постанови №11188.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав від імені всіх експертів, урядовців, представників місцевого самоврядування, які працювали над підготовкою постанови №11188 та підтримують повернення українцям їх символічного простору, президію парламенту посприяти тому, щоб це питання вчасно потрапило на голосування у зал і знайшло підтримку колег законодавців.

"Це дуже важливий крок який посилює нашу опірність ворожим впливам і пропаганді, повертає історичні назви, відновлює справедливість та сприяє реальній участі громадян в опануванні свого життєсвіту, формуванні символічного простору власної країни", - зазначив Антон Дробович.

Після ухвалення парламентом цієї постанови, у Дніпропетровській області місто Павлоград стане містом Матвіїв, Синельникове – Ріднопіллям, Першотравневськ – Шахтарським, а Новомосковськ – містом Самар.

Красноград і Первомайський у Харківській області отримають назви Берестин і Златопіль. Ватутіне у Черкаській області буде змінено на Багачеве, а Дружба на прикордонні Сумщини отримає назву, яку там і так давно вживають – Хутір-Михайлівський.

Червоноград у Львівській області, громада якого першою в Україні відправила на смітник Леніна, стане містом Шептицький. Порт-Анненталь — саме так буде називатися портове місто Южне на Одещині. А місто Южноукраїнськ отримає потужну козацьку назву Гард.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.