В Україні планують перейменувати понад 300 населених пунктів

25 квітня Верховна Рада розгляне 336 перейменувань, зокрема 15 міст та 7 районів.

Про це йдетьмя у проєкті постанови №11188.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович закликав від імені всіх експертів, урядовців, представників місцевого самоврядування, які працювали над підготовкою постанови №11188 та підтримують повернення українцям їх символічного простору, президію парламенту посприяти тому, щоб це питання вчасно потрапило на голосування у зал і знайшло підтримку колег законодавців.

"Це дуже важливий крок який посилює нашу опірність ворожим впливам і пропаганді, повертає історичні назви, відновлює справедливість та сприяє реальній участі громадян в опануванні свого життєсвіту, формуванні символічного простору власної країни", - зазначив Антон Дробович.

Після ухвалення парламентом цієї постанови, у Дніпропетровській області місто Павлоград стане містом Матвіїв, Синельникове – Ріднопіллям, Першотравневськ – Шахтарським, а Новомосковськ – містом Самар.

Красноград і Первомайський у Харківській області отримають назви Берестин і Златопіль. Ватутіне у Черкаській області буде змінено на Багачеве, а Дружба на прикордонні Сумщини отримає назву, яку там і так давно вживають – Хутір-Михайлівський.

Червоноград у Львівській області, громада якого першою в Україні відправила на смітник Леніна, стане містом Шептицький. Порт-Анненталь — саме так буде називатися портове місто Южне на Одещині. А місто Южноукраїнськ отримає потужну козацьку назву Гард.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.