АНОНС: Як Чорнобиль прискорив крах СРСР

Дискусійний клуб Національного музею "Чорнобиль" запрошує на розмову з істориком Олександром Зінченком та письменником Сергієм Мирним.

Радянський Союз розпався через 5 років після вибуху реактора Чорнобильської АЕС. Але "після" не обов'язково "через". Може, ця промислова аварія – просто одна в переліку багатьох подібних в останні роки СРСР? Чи навпаки – катастрофа стала однією з вирішальних подій, що зруйнували СРСР?

Як вплинув чорнобильський досвід на суспільні настрої? На тогочасну українську владу та на її опонентів? Як наслідки Чорнобиля вплинули на проголошення Україною незалежності?

Чи відчутний був чорнобильський вплив у подальші місяці, що завершилися підписанням у грудні 1991 року Біловезьких угод, які остаточно зафіксували: "СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування"?

На першому засіданні новоствореного дискусійного клубу Національного музею "Чорнобиль" ці питання будуть обговорювати:

- гість клубу, історик та журналіст Олександр Зінченко,

- ведучий клубу, письменник і науковець Сергій Мирний.

Олександр Зінченко є автором сценарію документального телесеріалу "Колапс: Як українці зруйнували імперію зла", номінованого на Шевченківську премію, та однойменної книги.

Постійний автор та співзасновник найпопулярнішого сайту про українське минуле "Історична правда", автор та ведучий історичних проєктів Суспільного мовлення, які виходять в ефірі каналів UA:Перший, UA:Крим, UA:Культура та інших.

Консультував проект "Великі Українці" на телеканалі "Інтер" у 2007-2008 роках. Автор сценарію документального телесеріалу "Голодомор. Літописці" (2023).

Сергій Мирний – письменник, дослідник Чорнобиля, науковий співробітник Національного музею "Чорнобиль", співзасновник Чорнобильського університету, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та подій, що привели до розпаду Радянського Союзу.

Партнером Музею у цьому проєкті є Чорнобильський університет.

Коли: 25 квітня 18.30.

Де: м. Київ, пров. Хорива, 1

Вхід вільний.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.