IN MEMORIAM: Помер історик Петро Толочко

На 87 році життя помер історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко, який з 2005 року очолював Партію Політики Путіна.

 Про це повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook, пише Главком.

Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші. 

Петро Толочко народився у 1938 році на Київщині. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, 1966 року – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. 

Петро Толочко був відомим своїми проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною "російського світу". Був автором публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану, підтримував погляди Путіна на історичну спадщину. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна.

18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.