IN MEMORIAM: Помер історик Петро Толочко

На 87 році життя помер історик, археолог, академік НАН України, народний депутат III й IV скликання Петро Толочко, який з 2005 року очолював Партію Політики Путіна.

 Про це повідомив народний депутат України II скликання Дмитро Степанюк у своєму Facebook, пише Главком.

Петро Толочко був автором близько 400 наукових праць, у тому числі 25 монографій, серед яких "Історична топографія стародавнього Києва", "Древний Киев", "Історичні портрети", "Літописи Київської Русі" та інші. 

Петро Толочко народився у 1938 році на Київщині. У 1960-му закінчив історико-філософський факультет Київського університету, 1966 року – аспірантуру Інституту археології АН УРСР. 

Петро Толочко був відомим своїми проросійськими поглядами. Зокрема, заперечував Голодомор як геноцид українців та в різних інтерв'ю називав себе частиною "російського світу". Був автором публікацій критичного характеру на тему подій Євромайдану, підтримував погляди Путіна на історичну спадщину. З 2005 року Петро Толочко очолював Партію Політики Путіна.

18 січня 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Толочко брав участь у круглому столі Російського історичного товариства під головуванням Сергія Наришкіна, директора Служби зовнішньої розвідки РФ, що був присвячений питанням вивчення історії України та приурочений до 368-ї річниці Переяславської ради.

Проте, після російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року Петро Толочко підписав Колективну заяву до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН, у якій науковці заявили про засудження війни та вихід зі складу іноземних членів РАН.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.