В Одесі відмовили у встановленню пам'ятника Герою України Віталію Скакуну

Віталій Скакун на початку повномасштабного вторгнення підірвав разом із собою Генічеський міст, щоб зупинити ворога.

Про це  повідомив офіцер ЗСУ, колишній ректор Одеського університету МВС В'ячеслав Аброськін на своїй сторінці у Facebook, пише Еспресо.

Засідання історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті Одеської міської ради, на якому розглядалось питання "Про погодження проєкту рішення щодо встановлення на Алеї ВМС України у парку Перемоги погруддя Героя України Віталія Скакуна, сапера 137 ОБМП 35 бригади ім. М. Остроградського" за клопотанням командувача ВМС ЗС України Олексія Неїжпапи, відбулось 28 березня.

"На жаль, ані подвиг Героя, ані розуміння значущості для майбутніх поколінь, ані виступи / аргументи військових моряків вельмишановних "членів" комісії не вразили і тому відмовлено", - пояснив Аброськін.

Він зауважив, що погруддя з білого мармуру за кошти волонтерів та небайдужих простих людей уже було виготовлено.

Нагадаємо, сапер та матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який 24 лютого здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ — Арабатська Стрілка, щоб дати побратимам час організувати оборону. Віталію Скакуну було лише 25 років. Він родом з Бережан Тернопільської області, навчався і служив на Львівщині.

Звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Віталію Скакуну присвоїли посмертно 26 лютого 2022 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.