У Рівному демонтували фігури партизанів і барельєф на пагорбі Слави

Це останній архітектурно-скульптурний комплекс, який підпадав під закон про декомунізацію.

Про це пише Суспільне.

8-метрову композицію з двох партизанів і дівчинки а також триметровий барельєф з 18-ти фігур демонтували на пагорбі Слави у Рівному. 

"Уламки ми віддамо в лабораторію і здамо на металобрухт. За ті кошти, які отримає, наприклад, трест, ми хочемо придбати дрони і передати нашим військовим. Що стосується саме стіни, вона відновиться і буде в такому ж кольорі, у якому вона зараз є. Плануємо колись зробити там музей, він буде після перемоги. І так само, цей монумент ми відновимо і зробимо для наших героїв", - повідомив в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

Архітектурно-скульптурний комплекс у 1985 році. 

"Монумент готувався як подарунок Рівному. Пагорб Слави він називався і цей монумент теж як слава радянській зброї. Якщо ми подивимось на барельєф, який був біля великої скульптури, там були і партизани, і радянські воїни, і діти, яких вони нібито визволяли. Цей монумент підпадав під закон про декомунізацію і його зняли правильно. Але на той час, коли відкривали цей пам`ятник, він не був до кінця дороблений. Під пам`ятником мав бути музей. Але так, як гроші закінчилися, вони просто заварили те приміщення і приміщення не використовувалося", - розповів краєзнавець Микола Бендюк.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.