Національному музею історії України передали артефакти, затримані на кордоні Естонії з РФ

У Національному музеї історії України відбулась урочиста презентація 274 предметів археології та монет, затриманих на кордоні Естонської Республіки та переданих Естонською Республікою в Україну.

Про це пише Укрінформ.

"Світ вболіває за Україну, вболіває за перемогу України і за те, щоб справедливість була не лише в питаннях відстоювання незалежності територіальної цілісності. А й щоб була справедливість і в частині дотримання міжнародного права щодо законності переміщення культурних цінностей. 274 предмети чекали моменту повернення", - сказав т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Естонські правоохоронці затримали контрабандні товари на кордоні з Росією у 2018 році. За кермом вантажівки був громадянин Латвії. Машина везла сире м'ясо, і серед нього були заховані ці артефакти. Товар був вилучений, експерти встановлювали походження цих артефактів. І з'ясували, що вони належать Україні.

"Сьогодні історичний день — українське надбання, цінні артефакти, які належать Україні, подолали довгий шлях і нарешті повернулись додому", - наголосив заступник глави дипломатичної місії Естонії в Україні Вагур Соосаар.

Виставка артефактів буде відкрита у червні у Національному музеї історії України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.