Національному музею історії України передали артефакти кінця І тисячоліття до н.е.

Харківські правоохоронці передали Національному музею історії України на відповідальне зберігання та для проведення комплексної експертизи скарб, який було вилучено в грудні минулого року.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

Скарб складається з предметів археологічної культури Ґава-Голігради кінця 3 — початок 1 тис. до н.е., пам'ятки якої поширені від Подунав'я до Східних Карпат.

Спробу незаконного продажу артефактів виявили минулого року співробітники музею під час проведення моніторингу інтернет-майданчиків, пов'язаних з нелегальним обігом археологічних предметів.

Це уламки бронзових знарядь — серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю. Археологи вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із Західної України. Окрім цього, під час обшуку було вилучено бронзовий скіфський казан.

"Ми розраховуємо за допомогою експертних аналітичних досліджень отримати інформацію про хімічний склад кожного з переданих нам предметів. Порівнявши це з типами предметів зі скарбу та з інформацією про вже відомі аналогічні скарби, а їх відомо вже понад 20, ми зможемо достатньо впевнено окреслити територію, на якій працював древній майстер, та поглибити наші знання про технологічні прийоми та рівень майстерності давнього населення України", – розповів директор музею Федір Андрощук.

 

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".