Національний музей історії України зібрав кошти на демонтаж церкви-МАФу

Національний музей історії України менш ніж за добу зібрав 772 тисячі гривень на демонтаж незаконно збудованої на його території церкви-МАФу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев'яну каплицю.

У 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній Раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. 2012 року релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю (але не на землю). У 2018-му НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.

У вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив незаконність самочинного будівництва і зобов'язав знести споруду та привести земельну ділянку у попередній стан коштом особи, яка допустила правопорушення.

Рішення суду набуло законної сили й перебуває на стадії примусового виконання з 2 жовтня 2023 року.

"Єдиний спосіб виконати рішення суду та прибрати з території музею сміття – це здійснити авансування витрат виконавчого провадження від імені стягувача – музею, залучивши спеціалізоване підприємство, що має дозвіл на проведення робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою. Попередній кошторис робіт з демонтажу та вивезення сміття – 772 тисячі гривень. У воєнний час музей не може розраховувати на державне фінансування виконання судового рішення за боржника", - повідомили у музеї 8 ківтня.

Тому благодійний фонд розвитку Національного музею історії України оголосив збір на суму 772 тисячі гривень і менш ніж за добу вдалося зібрати необхідні кошти.

"Друзі, ви неймовірні, ви зібрали необхідну суму (а це 772 тисячі гривень) для демонтажу самочинного "церкви-МАФу" на території музею, менш як за добу! Швидкість, з якою вдалося зібрати необхідну суму, свідчить про те що українське суспільство підтримує знесення самочинного церковного МАФу в історичному серці Києва – Старокиївській горі", - йдеться у повідомленні.

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.