У Києві розпочали демонтаж пам’ятника "Переяславська рада"

У столиці на території Хрещатого парку почали демонтаж однієї з композицій колишньої "Арки дружби народів" - "Переяславської ради".

Про це повідомили у КМДА.

"Міські комунальні служби розпочинають демонтаж композиції на честь Переяславської ради під аркою "Свободи українського народу". Демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн", - йдеться у новині.

попередньо фахівці провели вивчення конструкції, щоб зберегти її цілісність під час демонтажу й уникнути пошкоджень. Надалі монумент зберігатиметься в державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Скульптурна композиція на честь Переяславської ради була частиною монументу "Арка дружби народів". В офіційній ідеології СРСР Переяславська рада мала значення ключової події в ході "возз'єднання українського народу з братнім російським народом".

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.