АНОНС: Круглий стіл "Рашизм – розпізнати, зупинити і засудити"

2 травняв у Києві відбудеться відбудеться круглий стіл на тему "Рашизм – розпізнати, зупинити і засудити".

Про це інформує Укрінформ.

Теми для обговорення:

Рашизм - ідеологія, квазіідеологія чи комплекс імперської величі?

Чи вдале поняття рашим?

Рашизм і нацизм – спільне і відмінне

Як розповідати про рашизм в Україні й світі

Презентація брошури "Рашизм – це…"

Організатори: Укрінформ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Український інститут національної пам'яті

Учасники:

Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної політики

Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова

Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики

Ігор Соловей, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Володимир Тиліщак, перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті

Ольга Сало, заступниця генерального директора Музею Революції гідності

Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії Національної академії наук України

Мирослава Барчук, віцепрезидентка Українського ПЕН, авторка фільму "Анатомія рашизму"

Ольга Волянюк, аналітикиня Центру досліджень безпекового середовища "Прометей"

Юрій Сиротюк, директор Українських студій стратегічних досліджень

Коли: 2 травня, о 15:30

Де: м. Київ, в приміщенні ІА "Укрінформ" (Зала 2)

Акредитація представників ЗМІ: e-mail: pressa@mil.gov.ua або за телефоном 067 43 071 81

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.