АНОНС: Презентація проєкту "Спадщина В’ячеслава Липинського"

У Києві 17 квітня, у день народження ідеолога українського консерватизму В’ячеслава Липинського, відбудеться презентація проєкту видання його спадщини.

Про це повідомило видавництво "Темпора".

Дослідниця життя та творчості Липинського Тетяна Осташко і директорка видавництва "Темпора" Юлія Олійник обговорять державницькі ідеї, народжені в передреволюційну добу та розгорнуті у струнку теоретичну концепцію майбутнього розвитку української держави після поразки Українських національно-визвольних змагань у 1917–1921 років.

"Спадщина В'ячеслава Липинського" — це найповніше видання історичних студій, суспільно-політичних творів, епістолярію та щоденників ученого. У видавництві "Темпора" нещодавно побачили світ:

"Том IV. Україна на переломі 1657–1659: Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю"

"Том XVI. Листи Т — Ч."

"Том XVII. Листи Ш — Я."

Томи упорядкували Юрій Терещенко і Тетяна Осташко. Буде нагода поговорити і про "Україну В'ячеслава Липинського" Тетяни Осташко – найповнішу біографію Липинського і книжку, яка дає ключ до розуміння цієї постаті.

Коли: 17 квітня о 18:30

Де: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3)

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.