АНОНС: Виставка про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях

18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в Києві відкриється виставка «Небачена сила», що розповідатиме про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомила PR-служба проєкту.

Мета виставки, яка приурочена до 80-х роковин депортації кримських татар – розповісти про ненасильницький опір і надихнути як національну, так і глобальну підтримку для ненасильницького спротиву в Україні.

"Бути серед своїх і бути в окупації — це два різні способи життя і відчуття свободи. Багато українців та українок на тимчасово окупованих територіях, переживаючи паспортний терор, переслідування, стирання ідентичності, беззаконня, чинять опір ворогам", - зазначають організатори проєкту.

Виставка "Небачена сила" покликана продемонструвати, що ненасильницький опір є особливою і могутньою силою українців у російсько-українській війні, яка триває вже 10 років. У спротиву — організованого чи індивідуального — багато методів та інструментів: публічна демонстрація української ідентичності та культури, викриття та присоромлення російських посадовців та персоналу, відмова від співпраці у незаконних політичних процесах (як от псевдовибори), введення в оману російських солдатів, саботаж, соціальний бойкот та багато іншого.

"З новин ми знаємо про громадський рух "Жовта стрічка", що виник у квітні 2022 року в Херсоні, жіночий рух "Зла Мавка", зорганізований у 2023-му в Мелітополі, які ведуть партизанську інформаційну війну. Чули про "Бойові кримські чайки" та "Атеш", які надають тактичну інформацію українським Збройним силам. Це історії не пасивності, невизначеності та байдужості, а радше незламності населення, яке опинилось в ситуації прямої загрози від російського окупанта", - акцентують організатори. 

Виставка "Небачена сила" відбудеться з 18 травня по 2 червня в Українському домі (5 поверх).

Відкриття виставки - 18 травня, о 17.00.

Преспоказ для журналістів - 17 травня, о 14.00.

Кураторка виставки – Ольга Муха, УАК-Львів

Співкураторка секції мистецького жіночого спротиву – Тетяна Філевська, Український Інститут

Дизайн експозиції: Павло Білик

Організатори: ГО "Українська асоціація культурологів – Львів",  Український дім Співорганізатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Кримська Платформа, Фонд "Партнерство за сильну Україну" Партнери та учасники:  Government of Canada, Ukraїner, Музейний кризовий центр, БО "Фонд культурної спадщини України", Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору", PEN Ukraine,  Дім Звуку, Радіо Культура, Український Інститут, Український кризовий медіа-центр, Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.