АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі"

Національне військове меморіальне кладовище започатковує лекторій про памʼять та вшанування.

Про це повідомляє Національне військове меморіальне кладовище.

Спільно з істориком та військовослужбовцем Вахтангом Кіпіані Національне військове меморіальне кладовище організовує першу лекцію на тему "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі".

"В українській діаспорі після Перших та Других визвольних змагань склались унікальні традиції поховання вояків українських армій і підрозділів - від Українських Січових Стрільців до УПА.

Найбільшим меморіальним цвинтарем поза Україною є кладовище у містечку Саут Баунд Брук на сході Сполучених Штатів. Там поховано більше тисячі колишніх вояків. Серед них - генерали і козаки та козачки Армії УНР, комбатанти УГА і УСС, УПА, "Карпатської Січі" та дивізії "Галичина" (1-ої УД УНА), а також українці-колишні військовослужбовці австрійської, російської, совєтської, польської, американської армій", - пояснює Вахтанг Кіпіані.

Вахтанг Кіпіані багато років присвятив польовому дослідженню цього цвинтаря та доль людей, там похованих.

Коли: 14 травня, початок о 19:00.

Де: Книгарня "Сенс" на Хрещатику, 34. 

Організатори: ДУ "НВМК", Вахтанг Кіпіані, книгарня "Сенс".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.