АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

Про це повідомили у Музеї війни.

Сучасний музейний світ перебуває на етапі переосмислення своїх місії, призначення, ролі. З початком російської агресії проти України, а згодом і широкомасштабної війни ми чимдалі більше переусвідомлюємо й історичні події, зокрема періоду Другої світової війни. Національний музей історії України у Другій світовій війні також постав перед викликами сьогодення.

Обговорення візій того, яким має бути Музей війни в часі війни, в колі експертного середовища наразі є вкрай важливими.

Під час події будуть обговорені теми:

  • Яких змін зазнали концепції та практики комеморації Другої світової у зв'язку із сучасною війною Росії проти України.
  • Трансформації та переосмислення символічного простору Меморіального комплексу.
  • Друга світова та сучасна російсько-українська війна у фондах, експозиційних рішеннях та проєктах Музею.

Учасники круглого столу:

  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті, кандидат філософських наук;
  • Юрій Савчук – генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук;
  • Представник Міністерства культури та інформаційної політики;
  • Володимир В'ятрович – народний депутат України, кандидат історичних наук;
  • Іван Патриляк – майор ЗСУ, доктор історичних наук, професор;
  • Олена Стяжкіна – провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка;
  • Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук;
  • Артем Папакін – старший сержант ЗСУ, кандидат історичних наук, доцент;
  • Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; 
  • Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, головний редактор Інтернет-видання "Історична правда"; 
  • Максим Майоров – співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
  • Василь Павлов – радник Міністра у справах ветеранів України, воєнний історик, голова ГО "Центр мілітарної історії";
  • Анастасія Гайдукевич – наукова співробітниця Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
  • Тетяна Швидченко – завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін Зіґмунд Фройд Університету Україна, кандидатка історичних наук.

Круглий стіл транслюватиметься на Ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Модератор: Олександр Лисенко – завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор.

Організатори: Міністерство культури та інформаційної політики України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український інститут національної пам'яті.

Коли: 20 травня, початок об 11:00

Де: м. Київ, вул. Лаврська, 27. Національний музей історії України у Другій світовій війні (адміністративний корпус)

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.