У радянські часи під час будівництва шести водосховищ на Дніпрі затопили понад 230 сіл — дослідження Texty.org.ua

Журналісти Texty.org.ua відновили назви затоплених населених пунктів, дослідживши американські, радянські та німецькі карти.

Про це пише видання Texty.org.ua.

Під час створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій дев'ять десятих річища Дніпра були зарегульовані шістьма водосховищами — Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам'янським, Дніпровським і Каховським, яке було знищене російськими військовими у 2023-му році. Під час створення цих водосховищ радянська влада затопила 232 населені пункти.

Ці цифри порахували під час свого дослідження журналісти Texty.org.ua, які відновили назви затоплених населених пунктів, досліджуючи американські карти 1953 року, радянські карти 1930-х років та їхні перевидання, здійснені Вермахтом під час Другої світової війни.

За даними журналістів, найбільше населених пунктів затопили під час будівництва Кременчуцького водосховища — 107. Це майже половина всіх сіл і містечок, які зникли у водах Дніпровського каскаду ГЕС.

На другому місці Кам'янське водосховище, під час будівництва якого затопили 37 населених пунктів.

Під час створення решти водосховищ під товщею води поховали 86 населених пунктів. Зокрема, під час будівництва Київського водосховища затопили 13 населених пунктів, Канівського — 20, Дніпровського — 26, Каховського — 29.

Як виглядало річище Дніпра до будівництва водосховищ, дивіться на реконструйованих журналістами картах.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.