З'явилося медіа про загиблих військових для збереження національної пам’яті "Cтрій" : медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих

"Cтрій": медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих.

Про це повідомила засновниця і головна редакторка медіа Анастасія Береза.

Медіа "Стрій" розпочинає свою роботу напередодні Дня героїв, який відзначають 23 травня. Це свято встановлене на честь українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу.

""Стрій" стартує у розпал бойових дій і дискусій про те, чи варто говорити про полегле вояцтво вже нині. Я поміж тих, хто вважає, без сумнівів, так. Вшанування полеглих і підтримку живих не можна відкладати до миру і перемоги. Без цього вони не настануть. Ба більше — пам'ять теж наша зброя. Я б хотіла ніколи не робити таке медіа і щоб тисячі наших людей не загинули. Однак це неможливо. Герої вмирають. Проте їхні історії можуть жити вічно. Бо пам'ять — це безсмертя", - наголосила Анастасія Береза.

Анастасія Береза – журналістка, засновниця медіа "Стрій" і благодійного фонду "Небесна гвардія", який вшановує пам'ять загиблих українських військових та допомагає їхнім родинам. Працювала у виданнях "Українська правда", "Цензор.нет", "НВ", "Кореспондент". 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.