З'явилося медіа про загиблих військових для збереження національної пам’яті "Cтрій" : медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих

"Cтрій": медіа пам’яти про загиблих і підтримки живих.

Про це повідомила засновниця і головна редакторка медіа Анастасія Береза.

Медіа "Стрій" розпочинає свою роботу напередодні Дня героїв, який відзначають 23 травня. Це свято встановлене на честь українських вояків та воячок — борців за самостійну соборну Українську державу.

""Стрій" стартує у розпал бойових дій і дискусій про те, чи варто говорити про полегле вояцтво вже нині. Я поміж тих, хто вважає, без сумнівів, так. Вшанування полеглих і підтримку живих не можна відкладати до миру і перемоги. Без цього вони не настануть. Ба більше — пам'ять теж наша зброя. Я б хотіла ніколи не робити таке медіа і щоб тисячі наших людей не загинули. Однак це неможливо. Герої вмирають. Проте їхні історії можуть жити вічно. Бо пам'ять — це безсмертя", - наголосила Анастасія Береза.

Анастасія Береза – журналістка, засновниця медіа "Стрій" і благодійного фонду "Небесна гвардія", який вшановує пам'ять загиблих українських військових та допомагає їхнім родинам. Працювала у виданнях "Українська правда", "Цензор.нет", "НВ", "Кореспондент". 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.