З'явився новий сайт про історію України Histogram

Histogram – проєкт Ігоря Полуектова, присвячений заповненню прогалин в історії України.

Про це повідомив автор проєкту Ігор Полуектов.
Ігор Полуектов - історик-ентузіаст, який досліджує зарубіжні архіви та відшукує досі невідомі факти з історії України. До Дня Незалежності України разом із SAPHIRA Agency він створив сайт, де публікуватиме свої відкриття для широкої публіки. 

Перше, що ви бачите на сайті — це інтерактивний часоплин з усіма відомими подіями та прогалинами в історії України: від появи перших людей і до сьогодні. Але головне, що цей часоплин не статичний – він живе і видозмінюється з кожною новою історичною знахідкою.

До 24 серпня Histogram створив спецпроєкт "Герої про героїв": сучасні герої та героїні (військовослужбовці, медики, волонтери) розповідають нові та маловідомі факти про героїв минулого. На сайті опубліковано шість аудіофрагментів, записаних українськими військовими. Вони зачитують уривки зі статей ініціативи та закликають ознайомитися з повним текстом. Наприклад, молодший сержант Віктор Пекар записав розповідь про битву під Оршею 1514 року, а молодший сержант Євген Белогуров — про висвітлення Івана Мазепи у французькій газеті "Gazette" початку XVIII сторіччя.

До Histogram може доєднатися кожен, скориставшись спеціальною функцією на сайті. Ініціатива прагне, аби писання історії було справою кожного українця, а не лише академічних істориків.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.