З'явився новий сайт про історію України Histogram

Histogram – проєкт Ігоря Полуектова, присвячений заповненню прогалин в історії України.

Про це повідомив автор проєкту Ігор Полуектов.
Ігор Полуектов - історик-ентузіаст, який досліджує зарубіжні архіви та відшукує досі невідомі факти з історії України. До Дня Незалежності України разом із SAPHIRA Agency він створив сайт, де публікуватиме свої відкриття для широкої публіки. 

Перше, що ви бачите на сайті — це інтерактивний часоплин з усіма відомими подіями та прогалинами в історії України: від появи перших людей і до сьогодні. Але головне, що цей часоплин не статичний – він живе і видозмінюється з кожною новою історичною знахідкою.

До 24 серпня Histogram створив спецпроєкт "Герої про героїв": сучасні герої та героїні (військовослужбовці, медики, волонтери) розповідають нові та маловідомі факти про героїв минулого. На сайті опубліковано шість аудіофрагментів, записаних українськими військовими. Вони зачитують уривки зі статей ініціативи та закликають ознайомитися з повним текстом. Наприклад, молодший сержант Віктор Пекар записав розповідь про битву під Оршею 1514 року, а молодший сержант Євген Белогуров — про висвітлення Івана Мазепи у французькій газеті "Gazette" початку XVIII сторіччя.

До Histogram може доєднатися кожен, скориставшись спеціальною функцією на сайті. Ініціатива прагне, аби писання історії було справою кожного українця, а не лише академічних істориків.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.