Історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв

Професора Українського католицького університету, історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв. Таке рішення прийняв Сенат академії 1 березня 2024 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Європейська академія наук і мистецтв була створена у 1990 році. Її місія полягає в тому, щоб розвивати міждисциплінарну співпрацю між авторитетними вченими з різних дисциплін, провідними митцями та управлінцями. Їхня мета — аналізувати важливі суспільні виклики та допомогти у розв'язанні складних питань для майбутнього європейців.

Академія об'єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії.

"Два роки тому до мене звернувся професор з математики Міхаел Айхмаір (Michael Eichmair) з Віденського університету. Прочитавши мою книжку "Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота", він запропонував висунути мою кандидатуру на членство у Європейській академії. Я був не проти, надіслав своє CV і список публікацій. 4 березня отримав повідомлення про позитивне рішення Сенату", – зазначив історик Ярослав Грицак.

Окрім професора Ярослава Грицака, членами академії з України є також письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог Дмитро Чистяк, доцентка кафедри громадського здоров'я Сумського державного університету Ганна Губенко, фахівець у галузі механіки Веніамін Кубенко.

Інавгурація нових членів академії відбудеться під час пленарного засідання 8 березня 2025 року. 

 
Фото: Дмитро Ларін

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.