Історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв

Професора Українського католицького університету, історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв. Таке рішення прийняв Сенат академії 1 березня 2024 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Європейська академія наук і мистецтв була створена у 1990 році. Її місія полягає в тому, щоб розвивати міждисциплінарну співпрацю між авторитетними вченими з різних дисциплін, провідними митцями та управлінцями. Їхня мета — аналізувати важливі суспільні виклики та допомогти у розв'язанні складних питань для майбутнього європейців.

Академія об'єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії.

"Два роки тому до мене звернувся професор з математики Міхаел Айхмаір (Michael Eichmair) з Віденського університету. Прочитавши мою книжку "Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота", він запропонував висунути мою кандидатуру на членство у Європейській академії. Я був не проти, надіслав своє CV і список публікацій. 4 березня отримав повідомлення про позитивне рішення Сенату", – зазначив історик Ярослав Грицак.

Окрім професора Ярослава Грицака, членами академії з України є також письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог Дмитро Чистяк, доцентка кафедри громадського здоров'я Сумського державного університету Ганна Губенко, фахівець у галузі механіки Веніамін Кубенко.

Інавгурація нових членів академії відбудеться під час пленарного засідання 8 березня 2025 року. 

 
Фото: Дмитро Ларін

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.