Історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв

Професора Українського католицького університету, історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв. Таке рішення прийняв Сенат академії 1 березня 2024 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Європейська академія наук і мистецтв була створена у 1990 році. Її місія полягає в тому, щоб розвивати міждисциплінарну співпрацю між авторитетними вченими з різних дисциплін, провідними митцями та управлінцями. Їхня мета — аналізувати важливі суспільні виклики та допомогти у розв'язанні складних питань для майбутнього європейців.

Академія об'єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії.

"Два роки тому до мене звернувся професор з математики Міхаел Айхмаір (Michael Eichmair) з Віденського університету. Прочитавши мою книжку "Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота", він запропонував висунути мою кандидатуру на членство у Європейській академії. Я був не проти, надіслав своє CV і список публікацій. 4 березня отримав повідомлення про позитивне рішення Сенату", – зазначив історик Ярослав Грицак.

Окрім професора Ярослава Грицака, членами академії з України є також письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог Дмитро Чистяк, доцентка кафедри громадського здоров'я Сумського державного університету Ганна Губенко, фахівець у галузі механіки Веніамін Кубенко.

Інавгурація нових членів академії відбудеться під час пленарного засідання 8 березня 2025 року. 

 
Фото: Дмитро Ларін

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".