Історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв

Професора Українського католицького університету, історика Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв. Таке рішення прийняв Сенат академії 1 березня 2024 року.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Європейська академія наук і мистецтв була створена у 1990 році. Її місія полягає в тому, щоб розвивати міждисциплінарну співпрацю між авторитетними вченими з різних дисциплін, провідними митцями та управлінцями. Їхня мета — аналізувати важливі суспільні виклики та допомогти у розв'язанні складних питань для майбутнього європейців.

Академія об'єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії.

"Два роки тому до мене звернувся професор з математики Міхаел Айхмаір (Michael Eichmair) з Віденського університету. Прочитавши мою книжку "Пророк у своїй вітчизні: Франко та його спільнота", він запропонував висунути мою кандидатуру на членство у Європейській академії. Я був не проти, надіслав своє CV і список публікацій. 4 березня отримав повідомлення про позитивне рішення Сенату", – зазначив історик Ярослав Грицак.

Окрім професора Ярослава Грицака, членами академії з України є також письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог Дмитро Чистяк, доцентка кафедри громадського здоров'я Сумського державного університету Ганна Губенко, фахівець у галузі механіки Веніамін Кубенко.

Інавгурація нових членів академії відбудеться під час пленарного засідання 8 березня 2025 року. 

 
Фото: Дмитро Ларін

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".