АНОНС: "10 років війни: що і як ми будемо пам'ятати"

4 червня Архів війни запрошує на дискусію "10 років війни: що і як ми будемо пам'ятати".

Про це інформує Архів війни.

Війна в Україні уже 10 років, наразі триває третій рік повномасштабного вторгнення. Ми втрачаємо найкращих людей як серед військових, так і серед цивільного населення. Це відкрита рана і початку її загоєння поки що не видно. Зараз усі сили і ресурси направлені на боротьбу ворогом.

Тож чи потрібно вкладатися у пам'ятні монументи? Чи можемо ми вже зараз думати та планувати, як ми будемо пам'ятати цю війну? Чи можна планувати майбутнє не пропрацювавши пам'ять про минуле?

Спікер(к)и:

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Максим Зубов, начальник відділу меморіальної роботи Державної установи "Національне військове меморіальне кладовище";

Ірина Склокіна, історикиня, дослідниця "Центру міської історії" (Львів).

Модераторка:

Дар'я Бадьйор, співкураторка "Київського тижня критики".

Коли: 4 червня, 15:00

Де: Подія відбудеться в залі "Солодке життя" кінотеатру "Жовтень".

Вхід вільний.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.